Я темрява! Бійся мене!
Моли, щоб була ти живою!
Весь час у цій темряві вмер
В мені, — крихкою смолою.
Маєток — забутая пастка,
У нім твої темнії очі.
Добра невід'ємная частка
Вмирає в минулій Праночі.
Корону від мене прийняла, —
Тринадцята, всіми забута.
О бійтеся, зорі! Всі маски
В грядущій втопились спокуті.
Я темрява! Ти не врятуєш
Ні душу, ні світло, ні тіло.
Уся ти моя — в морі мій човен,
Що вкриється злотом чи гниллю!
Чи спиш чи не спиш, — все дарма!
Війна біля сього порогу!
Нехай у крові будеш вся,
Постанеш пред мною, — пред богом!
Я темрява! Скрізь! Я все ширюсь!
Рятуйся у ній, якщо зможеш!
Одначе не знайдеш тут миру,
Забудешся, вмреш чи потонеш!
YOU ARE READING
Жмут попелу
ПоэзияКнига, знайдена десь на землях Сонячного Королівства. В ній невідомий досі бард записував свої пісні. Його твори все ще збираються, аби увіковічнити його слово. По факту: вірші на тему світу Тиші авторки Редгрейн Лебовскі. Якщо ще якийсь вірш або пі...
