Забуті на війні,
Вони тепер одні,
Потроху забувають свій рід.
Затихли всі, немов
Упасти хочуть знов,
І похолов застиг в ґрунті слід.
І брязкіт занімів,
І сіли вже на міль
Човни й величні каравели.
І Сплячий Океан
Перевернув буран,
Та й гори осідлав щосили.
Столиця у війні,
І Місяць мов німий,
По небу тягнеться за світлом.
Планети всі у ряд,
Зійшлися на парад,
І Сонце ген за обрій сіло.
Дерева шелестять,
І грати вже не рад.
Але у них усе-ще свій бій.
Хто взяв, а хто прокляв,
Молився хто і склав
Слова й рядки мов дим на весні.
Затихне все і враз
Образи до образ
Меч до меча, і спис - до списа.
Розіб'ється клубок
Пророцтв і помилок.
Упадуть долі і бажання
Отрута відійде
Від серця, що гуде.
Настане скрізь щось інше й нове.
А поки йде війна,
І кров замість вина,
Мелодія усіх нас зове.
Забуті на війні,
І ми тепер одні.
Потроху забуваєм свій рід.
Затихло все, немов
Напало й загуло
Лиш похолов застиг в серці лід.
YOU ARE READING
Жмут попелу
ПоэзияКнига, знайдена десь на землях Сонячного Королівства. В ній невідомий досі бард записував свої пісні. Його твори все ще збираються, аби увіковічнити його слово. По факту: вірші на тему світу Тиші авторки Редгрейн Лебовскі. Якщо ще якийсь вірш або пі...
