"Опісля "

Контракт

Зайшовши в кімнату Суґуха застав за цікавим заняттям.  Вона мила рот...
Милом. Милом!!!
- Блін, чого воно таке гірке?!
- Напевно тому, що  це мило.- Не приховуючи посмішки сказав Суґуха.
Хітомі обернулась з повним ротом бульбашок. Вона сплюнула їх в умивальник і почала полоскати рот водою. Обтершись рушником вона підійшла до Суґухи і зі всієї дурі вмастила йому ляща.( щось забагато лящів у книжці нє? А нє норм). Після чого дістала з косметички резинку.Він схопився за щоку.
- Шо? Шнову пікрхався якш коді? Хгбочинечь! - прошипелявилавона тримаючи в зубах резинку дівчина.
- Ні.- спокійно сказав Суґуха. Я приніс каву.
- Яку ще... А. Бачу. Але ж я розбила чашку. Як?- спитала дівчина зав'язуючи хвіст.
- Знаєш, я чарівник а не якийсь клоун. Що що а повертати речам їхній облік я вмію. А навіщо ти мила рот милом?
- Ну знаєш, дивні у вас з Рокеро друзі. То волосся вириває, то цілує. Я звичайно чекала першого поцілунку але не в той час,  не в тому місці, і аж ніяк не з Локі.
- Тепер все прояснилось. Що ж моя умова виконана.- сказав Суґуха і рушив до дверей.
- Чекай. Ти знав моїх батьків? Те що вони чарівники я вже й сама допетрала. Але можеш пояснити ким вони були до мене?
Суґуха зупинився. Почекавши 3 секунди він сказав.
- Вони були повною протилежністю один одного. Демон і ангел.- стиснувши зуби він вийшов з кімнати і грюкнув дверима. Хітомі підбігла до дверей та вони виявились закритими.
Вона зрозуміла що виходячи з кімнати він забрав ключ. Суґуха сидів з другої сторони дверей. Дівчина побачила це через тінь під дверима. Вона теж сіла.
- Ти можеш пояснити хоть щось? Забрали мене і ще нічого говорити не хочете. Не втікаю я лише з одної причини. Я не повнолітня тому на роботу нормальну піти не можу, в моєму віці має бути обов'язкова згода батьків. Жити я не маю де. А ще раз зважитись на самогубство я не можу...
- по її лиці покотилися сльози. - Я знаю що ти там!