Матір

162 13 0
                                    

Гості зайшли у простору білосніжну кімнату. Це була жіноча кімната, це було видно по великій напіввідкритій шафі, туалетному столику, велетенському дзеркалі. Ліжка чомусь у кімнаті не було. Якщо придивитись було зрозуміло що стіни - це дерево, а сама кімната - дупло, просто пепемальоване в біле. Посередині кімнати стояла ваза з березою. Привернуло увагу те , що берізка за обрисами нагадувала жінку. Як тільки вони зайшли Велес одразу ж кинувся обіймати дерево. Коли гості  підійшли ближче все стало на свої місця. Це й справді була жінка лише дерев'яна. До неї підійшла Хітомі і реакція була непередбаченою.
- Відійди від мене негайно! Бачиш що зі  мною сотворила? Ще хочеш? - скрикнула жінка, вирвавшись з обіймів чоловіка.
- Мила заспокійся. Це прросто Хітомі. Вона бачить тебе вперше. Правда ж?- сказав Велес.
- Так , я навіть не знаю хто ви. - ледь не плачучи сказала Хітомі.
- Так, це не вона. Хоча на вигляд вони і схожі , але та мала хитре лице. Ця занадто ніжна для чорної магії. Але все ж , дві краплі води не так схожі як вони.
- Значить маємо зачепку! Мою матір зачаклував хтось, хто може приймати чужу подобу. Адже у тебе не має сестер?- сказав Рокеро звертаючись до Хітомі.
- Так, лише брат.- відповіла Хітомі.
- Я знаю як розбити це закляття , але для цього потрібний час. Якщо ви його маєте?! -обдумавши все сказав Суґуха.
- Думаю ми його маємо! Я дуже сподіваюсь на це.-сказав Велес.
- Тоді ми підемо? - запитав Суґуха
- Так, звичайно- за довгий час озвалась тітка Амая.
Амая пішла проводжали гостей. Рокеро залишився щоб взнати усі подробиці які могли б допомогти у пошуках кривдника. Його не полишала думка про помсту.

"Опісля "Where stories live. Discover now