З-З-З-ЗБОЧИНЕЦЬ!!!!

135 15 2
                                    

Ранок
Рокеро прокинувся і зрозумів що спав на твердому.
"Так ось чому кошмари в голову лізли!"
І знову він поринув у роздуми. Його пепеповняла жсга помсти. Він все обдумав до найменших дрібниць. Лист до Локі був уже в дорозі.
"Я написав йому що , здається, лід снігового короля почав танути .Думаю, він поцікавитися ученицею. Все ж , вони з Суґухою колись так дружили."
Рокеро пішов у ванну.( Не будемо підглядати, ми все ж виховані люди. Я сподіваюсь)
Перемістимось у кімнату Хітомі. Вона зробила усі ванні справи тому сміло могла вибирати одяг. Гордо крокуючи вона вийшла з ванни і підійшла до шафи. Перед тим як відкрити вона вирішила перекрутити рушник на голові. Нагнувшись, вона почула легенький скрип дверей через що різко піднялась. Рушник злетів... За дверима стояв Суґуха з почервонілим виразом обличчя і єхидно усміхався. Він бачив усе... Дівчина зрозумівши усю критичність ситуації швидко підняла рушник і відкривши дверки шафки заховалася аби знову перемотатись рушником. На щастя нижні шухлядки були невеликі тому її взагалі не було видно починаючи з колін. Вона швидко замоталась і вийшла з-за дверок. Суґуха й досі мав лице повної насолоди.
- Чому ховаєшся? Я і так УСЕ бачив!- з посмішкою сказав той.
- Навіщо ти тут? Познущатись?
- Ні, я хотів нагадати що двері потрібно закривати.
- Від таких збоченців як ти?
- Можливо - грайливо сказав той і закрив двері адже у нього полетіла подушка від розгніваної, розчервонілої Хітомі.
- Я й не думав що мені випаде таке щастя побачити - про себе стиха сказав той і пішов.
Дівчина швидко підбігла і закрила двері на ключ. Перевірила ручку і вся червона як буряк з'їхала по дверях.
Вона плакала.
" Як? Який позор! Навіть не позор, а позорище!"
У двері постукали.
- Заберись. На сьогодні ти вже забагато натворив.
- Що? Я тебе сьогодні навіть не бачив. Збирайся, через 15 хвилин виходимо.
- Рокеро?
- Так?!
- По-перше, я ще голову не вирсушила, я щойно з ванни! А по-друге ,вибач що накричала, я думала що це Суґуха.
- А чим він заслужив таке ставлення?
- Нічим! - ще більше розчервонівши майже викрикнула дівчина.
- Давай збирайся, головне - вдягнися. Телепортом користуватись не будемо, хочу подивитись на твої вміння. Суґа мені дещо розказав, так що по дорозі висушиш.
- Дай мені хоча б пів години, я гардероб ще не вивчила.
- Добре маєш 30 хвилин. Я буду внизу.
Дівчина швидко почала купошитися в шафі. Вона витягли звідки білу сорочку, тілесні колготки, чорну краватку, нижню білизну, та чорну спідницю. Швидко як-небудь висушивши голову вдягнулась у все це.
" Стоп! А що мені буде якщо запізнюсь?"
Після цього вона нормально вдягнулась. Знайшовши косметичку вона зробила легенький макіяж. Заплела акуратний хвостик з резинки-метелика(який знайшла в тій же косметичці). І пішла шукати взуття. Взяла чорні мешти , захопила чорний піджак ( все ж зустріч з представником іншої країни) і спустилась вниз.
P.S. Народику привіт, вибачте але наступні 12 днів продовження не буде. Я їду і не знаю як там буде з інетом. Я дуже постараюсь але вибачте якщо частин не буде. Якось так😅

"Опісля "Where stories live. Discover now