"Only my"

Частина 3♡

Чімін і Юнгі піднялися на другий поверх і зайшли в кімнату Юнгі. На дверях була надпись "DANGER".

-DANGER?-спитався Чімін

-Після того як ти зайдеш в мою кімнату, ти зрозумієш чому тут це пише. Тим більше, я не люблю коли в мою кімнату заходять без дозволу.Так що спочатку стукаєш,потім заходиш. Ясно?- відповів і одночасно спитався Юнгі.

-Ок

Зайшовши в кімнату Чімінові очі полізли на лоб (ну серйозно 😂), кімната була в чорних тонах,меблі чорного кольору,штори теж, коврик,який був на підлозі теж чорний. На підлозі валялися пусті пакети з чіпсів і пусті бутилки з різних напитків.Ліжко було не застелене. На столі були розкидані різні бумаги і різні зошити з книгами.

І як тут можна знайти пачку чіпсів коли тут такий бардак? Юнгі з ухмилкою подивився на Чіміна.

-Юнгі? Тут взагалі кольсь хтось прибирався?Як я маю в цій кімнаті знайти ЧІПСИ?! Ей! Я взагалі то голодний!-криком спитався Пак і навіть не думав,що з ним може бути за таку інтонацію.

-Воу,воу. Спокійно.-Юнгі взяв Чіміна за руку і швирнув на ліжко, сам ліг на нього. Їхні лиця були дуже близько один до одного. Чімін відчув дихання Юнгі,а Юнгі відчув,як його серце почало битися в два рази швидше.-Навіть не думай кричати на мене. Так як ти мене добре не знаєш я тобі пробачу це, але потім щоб не плакав.

Юнгі встав з Чіміна, взяв чіпси, кинув в сторону Чіміна і сів за свій стіл. Чімін довго не думаючи встав і швидко зайшов в свою кімнату.

POV JIMIN
"Я тільки одного не розумію. Що я такого поганого зробив за що він мене пробачає? Крикнув? Пхах... Це просто були мої емоції. Хоть за чіпси дякую."
POV JIMIN END

Після цього "інциденту" Чімін став ще рідше виходити з кімнати. Тільки в туалет і на кухню.
Вечір.

-Ей ти там не вмер? Акуратно там,бо потім батьки скажуть,що я з тобою щось зробив. -сказав Мін Юнгі,але він не почув відповіді. -Альооо!!!Чімін??

Юнгі налякався і швидко зайшов в кімнату Чіміна. І там...