"Only my"

Частина 6 ♡

Чімін йшов по вулиці.  Почався дощ,але Чіміну було всеодно що він може  захворіти. Його сльози скользили по щокам і він не бачив куди йде. Він не хотів бачити Юнгі і будького іншого. Він хотів побути самим. Пройшовши  3км. його ноги почали боліти тому, що він йшов весь час без зупинок. Він не знав куди йти і що йому робити, так як він не мав ключів він свого будинку, бо батьки коли їхали у відпустку не дали йому.

POV  Юнгі

Я йшов швидким темпом і шукав Чіміна.  Так як вже ранок то Чімін був вже десь далеко. А можливо він десь поруч, звернувся в клубочок і чекає мене? Але нащо йому мене чекати?  Я сказав багато зайвого і не правдивого тому, що  напився і не думав що говорю. Я йшов...йшов...йшов.. Я почав переживати за нього і боявся, що він може зробити щось з собою.  Я дуже хотів знайти Чіміна, обійняти його і попросити вибачення. Але це не так легко  як здається.
Мої очі ставали мокрими і повільно скользили сльози. Я був злий на себе.

Pov Юнгі end

Pov Чімін
Я йшов, сльози вже не текли. Мені було пофіг на  те, що може статися. Я не хотів бачити його(Юнгі). Я йшов..мій живіт бурчав бо я був дуже голодний.  Я побачив машину, яка проїжала повз мене і різко зупинилася. З машини вийшов Чонгук і підбіг до мене. Я був дуже радий його бачити, можливо саме цього я хотів  весь цей час найбільше.

-Чімін? Шо ти тут робиш? -сказав Чонгук і замітив те, що Чімін був весь мокрий та брудний.  Брудним був Чімін тому,що поки він йшов спіткнувся і впав в самісіньку калюжу, розбив собі коліна і поцарапав долоні.
Чонгук взяв його за руку і відчув що той був весь холодний. ЧОНГУК побачив поцарапані руки і розбиті коліна.-Чіміна, що сталося?! Чому ти весь мокрий,холодний, брудний щей з такими колінами і долонями? Розкажи мені, що трапилося?
-Я...я...був..в дома...потім Ю..Юнгі сказав... я вибіг і... йшов..-сказав заікаючись Чімін.
-Все ясно. Залазь в машину.-сказав Чонгук допомагаючи Чіміну сісти в машину.

POV Чімін End

POV Чонгук

Блять... Я так і знав,що Юнгі щось зробить з Чіміном. Я знав що спілкування Чімана з Юнгі добром не закінчиться.
Я сів за руль і поїхав до свого будинку.(Я жив в особняку так само як і Юнгі,але на іншій вулиці.) Всю дорогу поки ми їхали я деколи дивився на Чіміна і я замітив що він заснув і тихо сопів. Ви би знали яка це мила картина. Проте я хотів швидше доїхати до свого будинку, бо не хотів щоб Чімін застудився. Ми приїхали, я вийшов з машини, взяв Чіміна на руки і поніс в дім. Я поклав його на диван ,а сам пішов набрав ванну теплої води і взяв полотенце і чистий одяг. Все приготувавши,  я приніс Чіміна в ванну кімнату,роздів його і помив. Потім я завернув  того милого котика в полотенце і приніс в свою кімнату. Я був дуже здивований бо Чімін спав і не просинався. Напевно дуже сильно змучився. Ну ясно змучився,він йшов години 4-5 пішки,плакав, був мокрий і брудний. Падав сильний дощ і дув сильний вітер. Як тут не змучитися?
Я передів його в свою піжаму так як їх в мене було дві. І поклав спати.
Потім я закинув в пральну машину його одяг, сходив в душ і пішов на кухню готувати вже обід. Пройшло близко години і я почув шорохи в кімнаті, я зайшов  і побачиш Чіміна,який вже проснувся.

-Чімін~а, як ти? Нічого не болить? Як ти себе почуваєш?- спитався Чонгук.
-Горло болить -відповів Чімін.-Де я?
-Не переживай, ти в мене в дома. Ти пам'ятаєш,що з тобою трапилося? -спитався Чонгук.
-Та.-відповів Чімін.
-Нехочеш поділитися зі мною? Я можу тобі допомогти...але якщо не..
-Я був в дома- Чімін перебив Чонгука і почав розказувати.- потім до Юнгі прийшли його друзі. Я спустився на кухню і почув їхню розмову. Юнгі казав, що я шлюха і йому не потрібен. Казав що хоче,щоб мене батьки пошвидше забрали з його будинку і  дали йому спокій, бо я його нервую і надоїв йому. Потім я зібрав в рюкзак деякі речі і вийшов на вулицю.- Чімін розказав всю історію Чонгуку. І з очей Чімі на полились сльози.
-  Я здогадувався,що він щось скаже чи зробить тобі.- Чонгук замітив слюзи Чіміна і обійняв його. Чімін тихо плакав в груди Чонгука і потрошки заспокоювався. -Тшшш... Не плач, все буде добре.
-Але Чонгук! Я люблю його.І я хочу щоб він завжди був біля мене і не робив боляче,але...*хник* -казав Чімін.
-Заспокойся, не треба плакати.-Чонгуку подобався Чімін, і він не хотів віддавати його Юнгі. Хоча він знав, що  Юнгі буде шукати Чіміна.