-- Взагаліто нам двом сказали йти. Чи ти якись особливий.
-- Я можу не йти
-- Тобто мені одній іти. Бо ваше вісочіство не позволяє собі перейти цей поріг.
-- Слухай я бачу ти дуже борза. Чи не прийняти тобі якогось заспокійливого.
-- Зараз тобі знадобиться не заспокійливе, а професійна медична допомога.
--Так, а ви що тут робите? -вийшов директор з свого кабінету.
--А я тут новій однокласниці нашу школу.-вигукнув Костя та подивився з хитрою посмішкою на мене.
-- Ну молодець! Хвалю! Тільки не прогулюйте довго уроків!-директор
-- Гаразд. Так можна ми уже підемо.-Костя
-- Так, звичайно! Гарного дня!
-- І що це таке було? -сказала я
-- Просто врятував наші сраки від сварок та побоїв від батьків,-з посмішкою сказав він.
Тільки коли вчитель вийшов з класу ми насмілились туди прийти.
-- Ну що там, директор вас сварив?- запитала Діана.
-- Ні не так прям сильно-да я знаю брехати не гарно,але ми домовились з цим королем світу що скажемо що були в директора.
От я уже добралась додому. Мене чекала несподіванка. Адже батьки мали вже годину бути в дома, а зараз їх просто немає ніде по цьому величезному дому.
Пройшло 3 години. Я вже виконала усі завдання та силіла в свому телефоні. Почувши стукіт біля дверей я одразу побігля до них. Як я і очікувала це були мої батьки.
-- Вибач за запізнення, сонечко!- вимовила мама.
-- Та нічого, а де ви були? - я.
-- А у нас для тебе сюрприз!? - радісно вимовив тато виймаючи щось з кишені свого плаща.
-- Я вже чекаю з нетерпінням -радісно вигукнула я.
-- Це Ліам. Твій котик та новий друг.-сказали хором батьки.
-- Дякую! Я так довго чекала котика та щей такого маленького.
Через 2 години я лягля спат з своїм маленьким пухнастиком.🐈
ВИ ЧИТАЄТЕ
Моє життя
RomanceДівчина яку перевели в іншу школу повина захистити себе та свою честь. Головна місія провчитися останій рік(випускний) нармально та без проблем. Не закохатись, хоча це для неї так тяжко.
