5.Не впізнав...

1K 42 3
                                    

- Шпик....- чайник нарешті закипів.

Я зробила собі фруктовий чай без цукру та панкейки.

Поївши , я швидко побігла одягатись, бо часу було впритик.

Мій outfit ⬇️

Я прийшла на роботу і побачила таку картину: Бен лежить на барній стійці, телефон тримає в одній руці , а тряпку,щоб витирати пил в іншій

Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.

Я прийшла на роботу і побачила таку картину: Бен лежить на барній стійці, телефон тримає в одній руці , а тряпку,щоб витирати пил в іншій. Ахахх.

- Бен Вільямс ( Вільямс це прізвище Бена), Олівер сказав, що я тепер старший офіціант і ти звільнений ! - прикричала я.
- Що ? Де ? Хто ? Твою мать, Берроуз ти здуріла?!
- Аххахх....- сміялась я з нього, Бен подивився на мене аля " тобі жопа Берроуз, ліпше біжи".

Кароче, ми ще десь хвилин 20, дурачились , але потім прийшов облом, тобто перший клієнт і ми взялися до роботи.

Фух, я вже запарилась,але відпочити мені не дав клієнт, який всівся саме за мій столик, хоча зал був майже порожній, середа все ж таки.

- Доброго дня,оприділились з заказом? - ввічливо запитала я в нього, проте він сидів, втупившись в свій MacBook, тож навіть не подивився на мене.
- Подвійний еспресо і цезар з лососем.- холодно промовив він і продовжував друкувати на ноуті.

Ладно, я приготувала напій, взяла салат і направилась до його столика.

Цього хлопця не було , я поставила салат на стіл і тут....

Хтось мене шльопнув по жопі, це був якраз цей чувак, який сидів за цим столиком.

І тут в мене шок, я впізнала його...це він той хлопець з клубу .

- Ой, вибач . - сказав той і нагла посмішка появилась на його обличчі.

Мої дії не заставили його чекати.Я взяла гарячий еспресо і вилила йому на штани.

- Ой, вибач. - сказала я передражнюючи його.

-Блять, ти офігіла? - крикнув він на мене.
- А не треба було своїми руками трогати мою жопу, придурок!
- Боже, та кому ти потрібна? Замухришка...- сказав він і швидким кроком пішов до туалету.

Назад дороги немаєWhere stories live. Discover now