Назад дороги немає

12.Нащо тобі я ?

Я побачила Нейта, який стояв з шикарним букетом квітів, і мій вираз обличчя зразу помінявся в хорошу сторону і я направилась до нього. Ось мені залишилось 5 метрів і тут до нього підбігла Люсі, почала вішатись на Нейта і пристрасно цілувати його.

Я ,чесно кажучи, була в ауті.Він запросив мене сюди, і для чого ? Для того щоб я подивилась як вони лижуться?

Чорт, він мене побачив, проте я вже розвернулась і збиралась йти подальше звідси.

- Кейт, стій.  - кричав Нейт мені вслід і я відчула його руку, яка затримала мене.
- Що ? Що ти хочеш від мене ? Скажи, нащо ти так зі мною? Що поганого я зробила тобі ? - в мене в голові було купа питань, на які мені хотілося почути відповідь.
- Ти ...ти не так все зрозуміла! Я взагалі не знаю , як вона тут появилась і для чого, я на тебе чекав ! - говорив він.
- Нейт , я не хочу чути твоїх виправдань.Будь ласка,просто відпусти мене.Я не хочу жити в брехні.
- Кейт! Кейт! - кричав хлопець, але дівчина вже не чула його.

Я не відчувала нічого,окрім обіди, тож я зразу пішла в напрямку свого будинку.Ноо...не тут то було , по дорозі я побачила якийсь клуб, ну і думаю , чому б не зайти , вроді би виглядає прілічно.

Зайшовши всередину,я не звертала уваги на жосткий запах сигарет і зразу направилась до бару. Ну що ? Почнемо зразу з текіли.

Після 3-ьох рюмок мене вже понесло і я почала писати першому попавшому. Ним канєшно виявився Нейт. І ось мої йому смс:

- Знаєш що? Ти кончений мудак, якому похуй на інших і під іншими, я маю на увазі себе.

Ах, який мудрий прочитав і не відповідає. Я почула свою улюблену пісню і вже направилась на танцпол , але потім до мене дійшло, що то мені хтось дзвонить.

Я підняла трубку⬇️

- Кейт, ти мене чуєш? Що з тобою? - говорив знайомий голос в трубці телефона.
- Емм, ік...з ким маю честь розмовляти? - ой, всьо , я вже почала ікати.
- Бля, да Нейт я, ти що п'яна ? Де ти ? - кричав він мені в трубку.
- Аааа, Нейт....Стоп, який Нейт ? - запитала я.
- Який який , сама знаєш, скажи де ти ? - злим тоном говорив хлопець.
- Де я ? Я...я....щас спитаю. - відповіла я.

- Скажіть будь ласка, де я зараз знаходжусь  ? - запитала я бармена , але він не здивувався, походу не я перша і не остання.
- Ахах, клуб " Webster Hall "на Уолл-стріт.- відповів швидко бармен.