Мене шокувало те,що я побачила повідомлення від нього...Нейта і він написав Кейт, тобто на мою лєву сторінку. Ось , що я побачила, коли розблокувала телефон і зайшла в переписку:
- Привіт, як ти ? Ну так що, пересічемся десь на вихідних ? - писав Нейт , я трішки була в шоці,як він взагалі найшов мою стору?!
- Емм...привіт, як ти знайшов мене?
- Нуу, це тобі знати не треба! Ну так що ?
- Не знаю , чи зможу на цих вихідних, я напишу.І тут мене перебив Нейт , який сидів за баром.
- Берроуз, що ти там застила? Я дочекаюсь свого американо чи мені до завтра тут сидіти прийдеться ? - я різко виключила телефон і поставила на стіл.
- Вибачте, ось ваш напій. - простягнула я йому американо, а сама взяла чай і направилась до столика Кайлі.Підходячи до бару, я знову почула звук повідомлення і це був мій телефон. Я швидко підбігла та взяла його, щоб Нейт не побачив , що то я з ним переписуюсь, а не Кейт. І знову звук смс...
- Емілі, тобі, що там поклонники строчать?! - з цікавістю запитав він .
Я трішки була в ступорі , ну а що я маю сказати?Що Кейт то я , і я його весь цей час обманювала чи що ? Нєє, так не піде.
- Щось дивно, що в такої непомітної замухришки є хлопець. - сказав Нейт і глянув прямо в очі Емілі і він побачив в них нотку обіди і розчарування.
- А якщо й є, вам яка різниця? - відповіла я і на очі наступили сльози. Так , Емілі зберись, ти сильна, тільки спробуй заплакати при ньому.
- Ейй, ти чого вибач ! На правду не обіжаються!
- Та пішли ви... , -сказала я і направилась переодягтись, бо вже час додому.
- Та я пожартував Берроуз, ти жартів взагалі не сприймаєш? - кричав він мені вслід, про те я вирішила проігнорувати його слова.Що , що , а розрізняти де жарт , а де правда, я трохи вмію.В його словах я відчула якийсь відтінок правди...
Може я й є така насправді, тільки ось про Кейт він так не думає, але я це вона, тільки ще + бокал спиртного.
Вже робочий день завершився і ми з Кайлі пішли в напрямку нашого будинку.
Відкривши вхідні двері, я почула такий ароматний запах,що аж слюньки потекли...
- Мммм, як смачно пахне.- промовила я і ми забігли до кухні.
- Оооо, нарешті ви прийшли. Так, руками нічого не чіпати , перше пішли і вимили їх. - повчальним тоном сказала мама.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Назад дороги немає
RomansaВипускниця поїхала до іншого міста,не знаючи,що на неї чекає.Проте назад дороги немає. Читайте і все дізнаєтеся❤