- Дзень дзелень,дзень дзелень. - розривався будильник.
- Фааааак,- закричала я на всю хату,- як ти мене вже задрав, кончений будильник.
Він знову задзвенів.
- Так , а ну взяла жопу в руки і вилізла з ліжка. - почула я голос сестри.
- Ну будь ласка ще 5 мінуточок.
- Ти оглохла чи що ? Швидко ! В тебе сьогодні перший робочий день, запізнюватись не пасує!- кричала вона на мене.
- Та що ти пристала? Я не можу, в мене ноги запутались. - сонно відповідала я. - Де запутались? Ти з дуба впала? Чи з берези? - говорила Кайлі, насміхаючись з мене. - З берези, береза ж дівчинка, а дуб хлопець, я ж дівчинка значить впала з....- не встигла я договорити я , як мене перебила ця женщіна. - Да да , я поняла твою логіку. Давай вимітайся з ліжка , якщо за 5 хвилин не встанеш, то...то.... - говорила сестра. - Ну то...то... що ?- передражнювала я її і все ж старалась трохи подрімати, - я ж не винна , що в мене ноги позаплутувались..десь там ...далеко.- сказала серйозним і водночас смішним тоном я. - Взяла свої ноги і почала їх розплутувати! Все , чекаю тебе на кухні! - сказала Кайлі , гримнувши дверима.
Я розбрикадувалася та вилізла з ліжка. Думаю в самий раз буде піти до ванної та привести себе в порядок.
Вроді все, з мейку я нанесла тільки туш і підмалювала брови. На голові зробила небрєжний пучок. А одягти я вирішила ось цей лук ⬇️
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
(На фото не я)
Ну все, я вроді готова , ще щось перекушу і піду.
Сестра мені зробила млинці з сиром і чай , тож поївши, ми попрощались і я пішла.
Чорт, та де ж це кафе..., а блін ось воно. Я стояла біля дверей одного з найвідоміших кафе в NYC- "The Carlyle".
- Добрий день, де можу я найти власника кафе ? - запитала я, коли підійшла до бару. - Добрий день, а ви напевно Емілі Берроуз, нова офіціантка ? - сказав симпатичний хлопець, напевно адміністратор чи щось таке. - Саме так. - відповіла я та усміхнулась.
