Частина 13

231 13 0
                                    

POV Тетяна

   Смс була від невідомого номеру, там були написано "Привіт, давай завтра о 12 біля твого будинку. На добраніч." Не розуміючи хто це я лягла спати.

*Ранок*

Сьогодні суботу і вихідний, але все-таки я вирішила піти на ту зустріч. Мені дуже цікаво: хто ж це? Тому я прокинулася о 10 і почала збиратися. Мені було трохи тяжкувато ходити, але я сама захотіла рано виписатися. Зробивши водні процедури, я поснідала, одягнула чорні штани і ніжно-фіолетовий светр. З макіяжу я нафарбувала вуста блідо-коричневою помадою. Коля сьогодні  о 13 їде в Львів на змагання по волейболу. Я теж люблю волейбол, але це всього лиш цікавий вид спорту яким я з радістю граю на фізкультурі. А я для Колі це багато, що означає. У нас є багато кубків і медалів його з волейболу і трохи з футболу. Коли я була готова на годиннику було 11:45, тому я ще 5 хвилин подивилася відео у Тік-току і пішла на двір. Поки я спускалася ліфтом я думала, хто це може бути. Може Денис? Вирішив так пожартувати? Дуже сподіваюся на це. Але коли я побачила хто це, була в шоці...

- Привіт, який я радий, що ти прийшла! - підбіг до мене Стас. Він навчається в паралельному класі, з ним ми взагалі ніколи не спілкувалися, тільки в 1-у класі іноді говорили. Стас високий, має світле волосся і голубі очі. Він гарний, але мені подобається Денис...

- Привіт, чесно не очікувала тебе тут побачити - зізналася я. Стас хотів мене обійняти, я відповіла йому, але це було дуже коротко.

- То може сходив зі мною в кафе? - сором'язливо спитав Стас, від чого я посміхнулася

- Ну ходімо - сказала я, а в Стаса з'явилася посмішка від вуха до вуха

- Ти як? На скільки мені відомо з тобою трапився жахливий випадок - промовив Стас, коли ми йшли до кафе

- Вже краще, бігати не можна і багато ходити теж, бо боляче - зізналася я

- Шкода, одужуй - посміхнувся хлопець

   Ми дійшли до кафе і сіли за вільний столик біля вікна.

- Обирай, що хочеш - сказав Стас і допоміг мені зняти пальто

- Дякую, я взяла з собою не багато, тому замовлю трохи

- Що? Я за все заплачу. Не ображай мене. Що я буду за джентльменом, якщо не може навіть заплатити за дівчину? - обурився Стас, а я посміхнулася. Він насправді хороший хлопець, але мені подобається інший.

Один крок до коханняWhere stories live. Discover now