Один крок до кохання

Частина 15

POV Тетяна

*Ранок*

     Я прокинулася і пішла снідати. Тато вже пішов на роботу, в брат ще ні і сидів теж снідав на кухні.
- Коль, ти як? - обережно запитала я. Я хвилююся за брата, бо він ж ось недавно втратив дівчину.
- Та нормально, а ти як? - поцікавився він
- Добре, до нас прийшла новенька і ми з нею подружилися - розповіла я
- Клас, а в мене сьогодні контрольна. А в суботу пробні тести з географії - поскаржився брат
- Успіхів, то ти вже вирішив на кого будеш вступати? - запитала я і взяла до рота шматок омлету
- Ще точно не знаю, але думаю на перекладача
- О, я пам'ятаю десь в 7-у класі теж хотіла туди вступати - загадала я
- Добре, я побіг, мене хлопці чекають. Бувай - брат встав, поцілував мене в щічку і побіг на двір. Я швиденько доїла, помила посуд і пішла збиратися.
   Макіяж я зробила мінімальний, а саме вії і вуста світло-коричневою помадою. Одягнула я свої улюблені чорні штани і сірий, вільний светр на якому справа було намальоване чорне сердечко. Теж я взула свої зимові чоботки на підборах і накинула пальто. Вийшовши на двір я побачила, як з неба гарно падають сніжинки і немов танцюють танець. Дві впали мені на пальто і намагалася швидко їх роздивитися, поки вони не розтали. Такі рідні і водночас кожна гарна по своєму, як і люди.
    Я дійшла до школи і піднялася на четвертий поверх, де в нас має бути першим уроком історія України. В класі вже була Олеся, тому я сіла поряд з нею.
- Привіт - привіталася я і обійняла її
- Привіт, як ти? - запитала вона і широко посміхнулася
- Добре, ти я бачу теж. Розповідай - попросила я і допитливо подивилася на Олеся. А вона засоромтлася, але все-таки відповіла:
- Мені Стас зранку подарував шоколадку
- Клас, я така рада за тебе - щиро сказала я і обійняла подругу
- Я ніколи не могла уявити, що вже на другий день мені хлопець, який мені сподобався буде дарувати шоколадку. Я така рада!
- От бачиш, не потрібно соромитися - посміхнулася я
- До речі, я хотіла поцікавитися, а у вас на 8 березня дівчатам щось влаштовують? - запитала Олеся і тоді я згадала, що через 5 днів, тобто в віторок буде жіночий день
- В минулому році хлопці дарували дівчатам подарунки. Мені подарував Іван (це наш однокласник) мішку середнього розміру і три троянди - розповіла я і згадала цей момент. Тоді я й уявити не могла, що вже в цьому році в мене буде подарунок від мого хлопця і я подивилася на Дениса, який сидів недалеко від нас. Денис плив вся на мене і послав мені повітряний поцілунок, а я йому.
- Клас, от би цей рік було так, або навіть краще - сказала Олеся
- Ага
   До класу зайшла вчителька і в нас почався урок. Десь на середині уроку до класу зайшла заступник директора ми всі встали, а вона сказала нам сідати.
- Отже, всі ви знаєте, що скоро 8-е березня. Тому, ми вирішили, що по-перше звісно хлопці в вашому класі подарують подарунки дівчатам, це ви обговорите сьогодні на 8-у уроці, який буде класна годинна - сказала заступник директора, а всі невдоволено фиркнули - Так! Тихо! Ну, а по-друге ми вирішили влаштувати так би мовити "шоу талантів". Всі хто хоче може взяти участь і або заспівати, або затанцювати і тому подібне. Хто хоче прийняти участь на великій перерві приходьте в актовий зал. Вибачте, до  побачення
   Вона пішла, а задумалася. Два роки тому в 8-у класі я виступала на сцені, а саме співала. Всім дуже сподобалося. Так, я ще й вмію співати, хоча мені здається це жахливо.
- Ти будеш брати участь? - запитала пошепки Олеся
- Думаю так, я вмію співати, але не знаю чи вийде - зізналася я і почала слухати вчительку.