Один крок до кохання

Частина 3

POV Тетяна

*6:50*

   Сьогодні я прокинулася раніше, бо ми ж виступаємо, тому я мушу зібратися і т.д. Мій ранок пройшов, як завжди. Макіяж сьогодні я зробила доволі яскравий, але це все тому, що ми виступаємо одразу на другому уроці, а першого уроку у нас не буде, бо ми будемо репетирувати. Зараз я одягнула звичайний сірий в'язаний светр, чорні штани й свої зимові чоботи на танкетці. Ну, а вже в школі я переодягнуся в сукню і підбори. Тому сьогодні в моєму рюкзаку не лише декілька зошитів, а й сукня, взуття і косметика. Звісно ж гребінець. Коли я вже була повністю зібрана то вийшла надвір там мене чекала несподіванка. Біля будинку стояли Коля і Женя! Але не просто стояли, а обіймалися! Оце так... Я вирішила підкрастися до них і все розпитати по дорозі до школи.

- Бу! - крикнула я на вухо Колі, а від одразу відскочив

- Таню, не можна ж так підкрадатися! - обурено сказав він

- А що це ви тут робите?

- Ми...Ем...нууу - почав Коля мямлити, але його перебила Женя.

- Загалом, я люблю твого брата і щойно зізналася йому, він сказав, що я йому теж подобаюся - сказала Машу із посмішкою на вустах

- Оу, це ж чудово! - вражено промовила я. Чесно, завжди мріяла, щоб мій братом зустрічався із моєю найкращою подругою - То ви тепер зустрічаєтеся?

- Ну не знаю... - пробурмотіла Женя подивившись на Колю

- Так - впевнено сказав Коля і міцно обійняв Женю

- Оооо я дуже рада за вас - зізналася я. Це все добре, але ж Коля тільки вчора казав мені, що його кинула дівчина... Я обов'язково все в нього з'ясую.

    Поки ми йшли до школи Женя і Костя розмовляли про своє, а весь час думала про Дениса... Чому він звернув на мене увагу? Не вірю, що через мою душу. Він не такий. Чому раніше він був такий пихатий, а зараз раптом став таким добрий? Щось тут не так... Хоча можливо я просто не помічала в ньому позитивних рис характеру, а лише негативні. Можливо, але все-таки, що на нього вплинуло? Поки я думала, то не помітила, що ми вже дійшли до школи.

- Ну бувай, котику - сказав Коля.

"Ого. Коли це він встиг так її покохати, щоб так мило називати її?"

- Бувай, зайчику - відповіла Женя і вони поцілувалися. Я дивилася на них здивовано.