Лезо в душу впилося щодуху
Викликаючи жагу до порятунку.
І шкребло за грудями щоразу,
Як про тебе в скронях шаленіла думка.
Ліхтарі у вікнах відбивали сяйво
Таке чисте,світле й променисте..
Ледь зобачити змогла я теє,
Бо розсипалось з очей моїх намисто.
Полохливо й миттю зачинила двері,
Бачила ту тінь,що причаїлась.
Відчувала погляд й сміх луною
Знала, що в тобі я помилилась.
За спиною вигравали ролі
Твої образи кумедні, ще й дводноликі.
Та вже пізно повертати в часі,
Тож відпущу почуття ці дикі.
09.10.2018
ВИ ЧИТАЄТЕ
У пошуках катарсису
PoetryВ цій збірці закладена поезія, яка знайде відлуння у серці кожного, адже певно й ти пройшов через випробування, зради, не розділене кохання. Саме ці речі дають великий поштовх до пошуку катарсису-глибокого очищення через страждання. Тож прямуй цим ш...
