Вампірський договір

#2

РОV автор
В автобус зайшли вони. Ви можете подумати, що в автобус зайшли однокласники дівчат, красунчики, хлопці яких вони любили чи просто їхні вороги. Але ви не вгадали. В автобус зайшли хлопці, яких дівчата не знали, але вони зразу звернули на них увагу. По-перше вони були дуже красиві, по-друге в них була якась загадка. Дівчата самі не помітили, як почали відкрито пялитись на них. Вони самі не помітили, як подивились на них, але коли ті зайшли, то не помітити їх було неможливо.
-*шепотом*Лан ти їх случайно не знаєш?
-*шепотом* Ні, а ти ?
-*шепотом* Ні. Хто вони?
*хлопці стали ззаді дівчат)))) *

РOV автор
Не думайте ні про що таке пошленке))))))). Вони просто стали ззаду них.))))))

Ми з Ланою обернулись і почали відкрито дивитися на цих хлопців. Спочатку вони дуже цікаво говорили і не помічали цього, але після того як помітили, їхнє лице поблідніло. Адже вони побачили мої очі.

-Ларія?- здивовано, але надзвичайно тихо сказав один з тих хлопців.
-Ти мене знаєш? - здивовано запитала я.
-А? Ні не зважай.
- Ну ні! Мене цікавить хто ти і відки мене знаєш. - Старалась прокричати я в одночас тихо і грізно, все ж таки я була в автобусі.
- Вибач, це я йому сказав про тебе бо мені розказувала твоя однокласниця, а він просто тихо сказав твоє ім'я. Не зважай. - сказав другий хлопець.
-Буду вважати, що ти сказав правду.
Я повністю повернулась до цього хлопця, і впевнено подивилась в очі. Мої очі в той момент стали сині.
-Задумалась.- сказав він і я побачила його ухмилку.
Саме тоді я зрозуміла, що він добре мене знає. Я подивилась йому в очі вже не так упевнено. Я хотіла щось сказати, але автобус різко рушив з місця і я просто-напросто впала на нього. Не просто впала... Я ВПАЛА ЙОМУ В ОБІЙМИ!

-Вибач, я випадково - встаючи сказала я.
- Та нічого, з ким не буває. Доречі я Люцифер.
- А я Діно.
- Я... та ви вже знаєте.
- Я Лана.
-Куди ви їдете? - запитав Люцифер.
-Нам недалеко. - відповіла Лана.
-Наступна зупинка - сказала я
-А ви куди? - запитала Лана.
-Та ми після вас виходим. - відповів Діно.
-Ясно- сказала я.
* автобус зупинився *
-Бувайте, хлопці! - сказали ми одночасно.

Вони на це лише усміхнулися. А ми пішли. Цілу дорогу до мене додому ми з Ланою обговорювали хлопців. Виявилось, що Лані дуже сбодобався Діно.
-А тобі хто?
-Да ніхто мені не сподобався. Вони обоє дебіли. Особливо цей Люцифер.
-ООООО! Ларія, да ти влюбилаааааааааааааааааааась!
-ШО?! Я сказала шо він мені НЕ ПОДОБАЄТЬСЯ! Ти глуха?
-ОО, я знаю кого шиперити.)))))))))))))
-Всьо тихо ти мене бісиш цим, - сказала я і надула губи від злості.
-Дивіться які ми обідчиві. Всьо не обіжайся.
-Ок, але такого більше не кажи!
-Не обіцяю-з усмішкою сказала Лана.
*вдома*
-Доречі Лан... про що говорила та бабуся?
-Ем.... Ларія. Вибач, що я зразу не сказала, але у мене.... у мене є суперздібність.
-КРУУУТООООО!!! - з радістю прокричала я- А яка? Ти можеш керувати стихіями? Телекінез? Може телепортація? - почала бігти навкруг Лани випитуючи її я.
-Ларія ТИХО! - крикнула Лана - Заспокося! - Моя сила відчувати брехню. Якщо хтось каже брехню, я це відчуваю.
-Ого.
-Скажи щось про що знаєш тільки ти. Можеш казати правду, а можеш брехню.
-Добренько... мені подобпється коли мене цілують в шию.
-Неправда.
-Я нікому це не казала, але ти права. Давай ще. Моя улюблена квітка фіалка.
-Стоп... ти ж казала, що це твоя улюблена квітка. Але ти збрехала.
-Крутооо! Дивовижно!
-Ато!
Це дивовижно! Але мене цікавило одне питання. Звідки?! І коли я спитала її про це, то її відповідь повергла мене в шок. Адже вона отримала суперздібність коли....

РОV автор

ДІНО

ЛЮЦИФЕР

•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●•●
Мої любі, як у вас справи? Сподобалась глава? Сподіваюсь так. Скоро викладу нову главу. Люблю❤
Слова серця до вас шлю, послухайте історію мою❤