Я Не Твоя Любов/I'm Not Your Love

#2#

- Що ви робите? Відпустіть! - кричала дівчина.
- Мовчи, стерво! Гірше буде!
- Вона в його стилі,- сказав блондин.
- Справді! - відповів шатен.
- В чиєму стилі? Відпустіть мене! - продовжувала істерику Кіра.
- Поспи-но! - сказав шатен і підсунув якийсь платочок до носа дівчини.

Вона одразу ж відключилась...

5 годин потому.
Кіра прокидається прикутою до стільця в якійсь темній кімнаті. Здалось ніби це підвал.

- Агов, тут хтось є? - спитала вона.
- Є, не хвилюйся! Відповів якийсь хлопець з темряви.
- Ти де? Виходь!

Поясню краще. В кімнаті світло падало лише на Кіру, адже тільки над нею висіла лампочка, яка дуже погано освітлювала кімнату.

Хлопець вийшов з тіні й усміхнувся дівчині. Такий теплий на вид.

- Ваааууу...- прошептала дівчина.
- Що? - спитав той.
- Нічого,- різко відповіла вона - Може ти мене відпустиш?
- Ні.
- Чому? А, чекай я зрозуміла!
- І що ти зрозуміла?
- Ті придурки мене для тебе викрали, адже я "в твоєму стилі".
- Ні, тебе привезли не для мене, а для мого брата! - сказав той і хотів вийти, але слова Кіри його зупинили.
- Скажи хоч як тебе звати...
- Хосок!
- Приємно! А мене - Кіра!

Хлопець посміхнувся знову й вийшов з підвалу. Не дурно вона вважала цю кімнату підвалом. Так і є.

Раптом після Хосока в підвал спустився хлопець років 25.
- Ну привіт, Кіра!
- Ти шо за чєл? - вона намагалась вести себе впавнено і як останнє стерво, бо думала, що саме через такі риси її відпустять.
- Я Со Джун! - сказав той і провів пальцем по щоці брюнетки.
- Не роби так! Я не знаю чи ти мив руки! - хмикнула вона.
- Ні, я їх не мив! Саме подрочив і вирішив витерти руку в тебе! Ти дурна?
- Ні. Але саме те, що ти зараз сказав - привело мене до шоку і може виявитись правдою! - Кіра почала глузувати з Джуна.
- Точно дурна! Не хочеш дізнатись чого ти тут?
- Хочу!
- Бо я вів спостереження за тобою від твого приїзду в Сеул...
- Ти підглядав, як я сру?
- Нііі!
- Фууух, аж тягар з душі зняв! - хіхікнула вона.
- Заткнись і дослухай! Можеш вважати це симпатією, але знай, що ти тепер моя і більше нікому не належитемеш!
- Йди в баню! - відрізіла вона - Я не річ, щоб комусь належати!

Со Джун врізав по щоці Кіри, тим самим заставив її заспокоїтись і замовкнути.

А Кіра плюнула йому словами в лице.

- Пішов ти туди куди посилають! Я не річ!
Хлопець вийшов і захлопнув двері.
Тепер знову зайшов Хосок.

- Ти ціла?
- Здається...так!
- В тебе щока. Дай гляну,- зараз він вів себе так мило.
- Ні, не потрібно. Не трать на мене час!
- А я думав тобі смаколиків занести після огляду. Але якщо ти не хочеш...
- Смаколиків? Добре, дивись, але швидко!
- Добре-добре.

Після огляду Кіри, Хосок, як і обіцяв заніс дівчині смаколиків.

- Смачного, я піду, бо в мене справи!
- Дякую! Можна я тебе поцілую? - спитала дівчина.
- Що?! - не зрозумів питання Хоуп.
- Хоуп, можна я тебе поцілую? - перепитала Кіра.
- Нууу, ну добре!

Він підійшов до дівчини й нагнувся лицем до неї.

- Гей, ти подумав, що я в губи тебе цілуватиму?
- Хто? Я подумав? Ееееммм...так!
- Ти смішний! - сказала брюнетка й поцілувалаХосока в щічку.
- Бувай! - мовила вона.
- Бувай! - відповів хлопець і тримаючись за щоку з дурнуватою посмішкою пішов звідси.