Я Не Твоя Любов/I'm Not Your Love

#8#

- Хобі, відчини! - кричала Кіра вже 15 хвилин підряд.
- Хооообіііі!

Так нічого й не почувши у відповідь, дівчина сіла в машину і поїхала до набережної.

- Він певно зараз дуже сильно ображається на мене...ну звичайно, я така дурепа... навіть не знала чи вони зустрічаються і почала ревнувати! А хоча, тобі ніхто не казав, що Хося тебе любить! Ясно? - говорила вона сама з собою на лаві біля набережної.
- По-перше, ти не дурепа! По-друге, я з нею ВЖЕ не зустрічаюсь! А по- третє... в сенсі ти мене ревнуєш? - почувся до болі знайомий голос.
- Хосок?
- Він самий!
- Я не ревную! Я просто...
- Немає слів?
- Угу...- відповіла Кіра й заховала лице в шарф.
- Він тобі подобається?
- Хто?! Кай? Ні, він тільки мій друг...
- Я про шарф, це ж той, який я подарував тобі на Різдво! - перебив хлопець.
- Аааа, так, це він...
- А що за Кай? - нащурив очі Хобі.
- Це мій друг, він допоміг мені тоді, коли я...
- Впала із сходів?
- Так! Слухай, я приходила до тебе, а иебе не було. Ти де ходив?
- Я був тут і згадував минуле! До речі, завтра мені приходити, щоб розбудити тебе?
- Обов'язково!
- Тоді добре!

- Бувай! - сказала Кіра і поцілувала Хосю в щоку на прощання, коли той в свою чергу привів її до дому.
- Бувай, я прийду завтра! - сказав він і знову взявся за щоку, як і вперше.