Дві сестри та Принц

Глава 4.4. Ти колись станеш королем

Еліот знав, що Енні не сказала йому правди. Чув усю розмову із Келлі від самого початку, бо стояв недалеко. Але так, що його не було видно. Ще й ледь стримався, аби не вискочити,  коли Келлі вдарила Енні. Принца тішило, що остання його захищала, але одночасно -  хвилювало те, що вона зовсім не думала про себе.

Тому він, коли завітав до палати Бетті, спитав у неї поради щодо Енні.
- Чому вона так діє? Їй же боляче від тих знущань!
- Це тому, що вона ставить себе на місце тих людей і намагається зрозуміти мотив їх учинків. А коли знає, чому людина так діє - то вже не може злитися на неї. Просто Енні дуже добра і співчутлива. На людях спокійна та усміхнена, а в дома ховає справжні почуття щоб не хвилювати мене та бабусю. Але я все знаю! Від мене нічого не сховаєш! - широко всміхнулась Бетті, а сліпучий відблиск сонячних променів від її лисої голови робив ту посмішку якоюсь хижою. - А ти чого так цікавишся Енні? Закохався?
- Нічого такого, - спокійно відповів принц, не змінюючи пози та виразу обличчя. - Над нею знущаються з моєї провини, а це добряче в майбутньому вдарить по моїй репутації.
- І яким це боком?
- Хто їх знає, цих папараці та журналістів, вони ладні вигадати що завгодно, аби рейтинги не падали, - стенув плечами принц.
- І чого це ти взагалі вирішив перевестися саме в її школу зі свого елітного ліцею? - із підозрою примружилась Бетті.
- Після спілкування з вами я вирішив, що так зможу краще пізнати простих людей. Як вони живуть, чим дихають...
- І що, сподобалось те, що побачив?
- Ти знущаєшся?
- Трошечки!
- Спочатку все здавалось доволі непоганим, доки я не почав помічати справжні обличчя людей. Мене уникають, шепочуться за спиною, ніхто не схотів зі мною потоваришувати.
- Просто ти інший. Так само, як і Енні. Ви з нею на багато доросліші за однолітків, це викликає суміш поваги та заздрощів. Вас не хвилюють звичайні підліткові цінності. Вона працює, щоб нас прогодувати; ти керуєш державою. Поряд із вами однокласники мабуть відчувають себе зовсім дітьми. Підлітків це має неабияк дратувати. А як у тебе було в старій школі?
- Я завжди був зайнятий, і мені було якось не до спілкування з однолітками. Тим більш там навчаються діти аристократів. Атмосфера зовсім інша, бо їх з пелюшок вчать себе поводити.
- І тебе вчили?
- Звісно! Коронований принц має бути обличчям держави, ще й взірцем бездоганності, благородства та честі для всього народу.
- Жах який, а я ще думала - мене життя покарало! - гикнула Бетті.
- Марно ти смієшся! Всі ці речі роблять мене тим, хто я є.
- Ні, це всього лише навички, - хитнула головою Бетті. - Тим, хто ти є - тебе робить серце. В тебе воно добре, тому ти підійшов до Енні в парку і прислухався до її слів.
- Якщо чесно, я досі не знаю, чому підійшов до неї. Може не хотів, щоб у моїй країні хтось лив сльози...
- Може це доля? - перебила його лиса.
- Ти на що це натякаєш?
- На те, що Енні може бути призначеною тобі долею! - хитро підморгнула Бетті.
- Свахою бавишся? А не вийде! За давніми традиціями, мені свого часу підберуть наречену з принцес інших країн. Мої батьки наприклад саме так і познайомились.
- Тобто, якщо ти до цього встигнеш закохатися, то не зможеш бути з коханою у будь-якому випадку?
- Виходить що так, - сумно видохнув принц. - Тому мені не варто закохуватись, у жодному разі.
- Блін, ну ти точно як Енні! Несеш всілякі нісенітниці! В тебе ще стільки часу до одруження попереду, а ти не хочеш побути щасливим, доки є така можливість! До того-ж, ти колись станеш королем. А він може видати новий закон, що позбавить від запліснявілих традицій!
- Ти чого вередуєш?
- Того! Я позбавлена можливості колись закохатись, вийти заміж, народити дитину! Бо невиліковно хвора. А ти і Енні повністю здорові, але чомусь не хочете використовувати дані вам можливості!
- Енні казала, що тобі вже краще, - поспішив змінити тему Еліот.
- Ти знаєш правду. Я просила лікарів не казати їй та бабусі. Я скоро повернусь додому. Може це егоїзм, та я не хочу помирати на самоті. Прошу, врятуй Енні коли мене не стане.
- Я обіцяю, - тихо відповів принц. - Бо  тебе врятувати я так і не зміг...
- Не кори себе. Просто така вже у мене хвороба... Я давно вже знаю правду, і готова побачити те, що чекає на мене в іншому світі... Знаєш, завдяки тому, що ти тоді обрав саме Енні, збулася моя мрія  моя сестра побувала на балу і потанцювала із тобою у красивій сукенці. Тож у мене не лишилось незавершених справ, - Бетті тепло всміхалась.
- Значить ти таки бачила... - зітхнув принц.
- Так, ви були гарною парою!
- Знову ти за своє, припини!
- І не подумаю! - показала язика Бетті.
- І що з тобою поробиш?
- Ну... Зі мною можна подружитися!.
- Ми і так уже друзі, - тепло зітхнув принц.