Дві сестри та Принц

Глава 4.1. Гість

Після балу промайнув місяць. Бетті весь час проводила у найкращих лікарнях, і її хвороба по трошки починала здавати позиції. Якщо вірити словам лікарів. Еліот інколи її навідував, коли знаходив час поміж справами. Енні він з тієї ночі не бачив. До Бетті вони приходили у різні часи, а більше ніде не могли зустрітися.

Старша сестра з роботи не пішла, але дещо оновила свій гардероб і в школі однолітки перестали її цуратись після новин у пресі про те, що вона виграла запрошення на бал принца Еліота, який був дуже популярним серед молоді.
Вона почала приділяти увагу собі, своїм думкам і бажанням.

Одного дня, коли бабуся поїхала до Бетті в лікарню, у двері їхньої квартири подзвонили.
Здивована Енні упізнала Еліота, що був одягнутий так само, як і під час їхньої першої зустрічі, тільки іще прикрив носа та рота тонким бафом. Вона впустила його, і тоді він полегшено зняв усі речі, під якими ховав обличчя.

Принц останнім часом переховувався від папараці, що стали сильно надокучати. Справа була у тім, що те гучне шоу, де він різко розібрався із  корупціонерами - стало верхівкою айсбергу. Ті, кого він тим чином образив, почали проти принца інформаційну війну. Їхні люди контролювали чи не кожен його крок, слідкували за ним, весь час писали про нього наклепи у пресі. Пресс-центр королівської сім'ї ледь встигав спростовувати їх та публікувати зустрічні звинувачення. До того ж дехто з учасників подав на принца до суду за те, що начебто його вибір був не чесним. Справу Еліот легко виграв, однак нервове напруження накопичувалось.
Принц з рештою на стільки втомився від переслідувань та звинувачень, що просто втік. Навіть Ноа не знав, куди подівся принц. Він лише відправив йому смс з текстом: "...я відпочину пару днів. Не шукайте мене...".

- Але чому ви прийшли саме до нас? - спитала Енні.
- Бо мені більше нема куди піти, - відповів принц. - Це лише на день чи два... Ти вибач, що без попередження, просто сил вже немає... І прошу, перестань викати й звати мене всілякими високостями та величностями. Мені від цих титулів уже дах зносить...
- Добре, я спробую... Може кави? Або чаю?
- Дай просто теплої води. Щось мене сушить від самого ранку...

Енні налила йому питної з фільтра. А Еліот коротко розповів про те, як опинився на її порозі.
Після чого попросився прилягти, сказав, що втомився та хоче подрімати. Енні постелила йому на дивані, і принц заснув тоді, як тільки торкнувся подушки. Навіть світшот не зняв.
А дівчина, накривши його тонкою ковдрою, повернулась до книжки, яку читала перед появою неочікуваного гостя.

***

Пізніше додому повернулась бабуся Неллі. Вона була приємно здивована тим, що у них взагалі є гість не менше ніж тим, що він -  нащадок корони цієї країни власною персоною.

До того часу Еліот уже прокинувся і разом із Енні пив домашній липовий чай на кухні, за обіднім столом.
Принц попрохав бабусю нікому не казати, що в них саме він знаходиться у гостях. А потім попросився пожити у тут два-три дні, щоби відпочити від переслідувань. Еліот навіть гроші за проживання пропонував, та бабуся від них відмовилась. Вона була доброю та мудрою. Тому радо прийняла гостя, без зайвих питань.
Хазяйки запропонували принцу єдину окрему кімнату їхньої двокімнатної квартири, яка слугувала спальнею, та Еліот відмовився, упевнено заявивши, що спатиме у залі, на дивані.

Наступного ранку, коли бабуся пішла на роботу, після сніданку Еліот попрохав Енні купити йому мобільний телефон і нову сім-карту. Мовляв, свій смартфон він вимкнув, бо його відстежують, ще й номер  прослуховують. А державні справи ніхто не відміняв. Ще й до повернення короля з королевою із саміту лишалося три тижні, протягом яких він все ще мав керувати країною. Так, у Їхніх Величностей, так само як і у парламента, було стільки довіри до принца Еліота, що ніхто навіть не сумнівався, чи довіряти йому таку велику відповідальність. Таке відношення він заслужив роками наполегливої праці над собою. Також принц блискуче впорався з усіма завданнями, які протягом останніх трьох років частенько отримував від короля.

Еліот дав Енні грошей із запасом. І строго наказав, щоб вона і собі телефон купила, який захоче. Це, мовляв, його вдячність за прихист.

Дівчина спочатку відмовлялась купляти бодай щось собі, та він її вмовив. І вона купила два телефона. Один найдешевший - для себе, другий - дорогий смартфон для принца. До них вона взяла сім карти, і ще гроші залишились.

Еліот був цілком задоволений вибраним нею смартфоном, але собі рішуче узяв дешевий телефон. Дівчина запротестувала, та принца неможливо було вмовити. Він уперто відстоював свій вибір.
- Але ж я зовсім не вмію ним користуватись! – з рештою видала Енні свій останній аргумент.
- Тоді я тебе навчу! - зблиснув очами Еліот. - От зараз зроблю один дзвінок, і після цього займемося!

Вийшло так, як він і сказав. Після розмови із Ноа - якому принц таки розповів, чому зник на деякий час і власне куди, бо чоловік би все одно рано чи пізно знайшов його; та дав деякі розпорядження - він поклав до рук Енні смартфон і почав методично розповідати про кожен крок від самого початку. З часом, непомітно телефон був відкладений на користь цікавої розмови. Бо коли стикаються люди із різних "світів", їм цікаво поговорити одне з одним.
Так вони і просиділи до самого вечора, аж поки не повернулась бабуся. Навіть забули пообідати.
Коли бабуся Неллі зачинила за собою вхідні двері і почала знімати верхній одяг, Енні згадала, що ще не нічого не приготувала до вечері і, вибачившись перед принцем, побігла на кухню готувати вечерю.
Еліот з цікавістю споглядав за її діями, навіть попросився допомогти. Дівчина спочатку відмовилась навантажувати коронованого принца, але він її швидко вмовив, наголосивши, що ще ніколи в житті не готував сам і йому це дуже цікаво.
Довелося Енні трохи його повчити. Вона дала йому завдання чистити моркву та цибулю, сама ж у цей час обробила м'ясо і швиденько нарізала його зручними шматочками. Замаринувавши м'ясо, дівчина показала принцу як різати моркву і шинкувати цибулю. Остання сильно щипала очі, і змусила обох плакати, доки не накрили ядучий овоч і не умилися.
До цього часу бабуся перевдяглася у домашнє і приєдналась до них, взявши на себе турботу про гарнір.
Пізніше всі разом повечеряли за кухонним столом, весело теревенячи про все на світі.
Еліот зловив себе на думці, що вперше відчуває таке тепло від людей, що ще вчора були йому чужими. Навіть поряд з рідними батьками він ніколи не відчував подібного. А разом приготовлена вечеря була невимовно смачною. Так, що Еліоту аж у грудях защемило. Але гордість принца не дозволила йому виказати свої емоції. Він стримав їх, та по завершенню вечері щиро подякував обом хазяйкам.
Вночі Еліот провів багато часу на балконі, спілкуючись із Ноа, і віддаючи йому накази з приводу державних справ. Говорив тихо, аби його ніхто не міг підслухати. Ще й присів на стілець, аби ззовні його не було видно. Бо розумів, що його таки могли відслідкувати папараці та ворожі шпигуни. Розуміючи все це, він не схотів більше затримуватись у цьому домі, де йому було так добре. Не схотів наражати Енні, бабусю Неллі та навіть лежачу в лікарні Бетті на небезпеку своєю присутністю.
Тому, на третій день принц поїхав. Ноа забрав його на орендованій автівці, яку винайняв саме для цього випадку. Еліот захопив свій новий дешевий телефон, а у пам'ять смартфону Енні вбив обидва свої номери під ім'ям "Ел". І сказав, що йому можна дзвонити та писати будь-коли, бо сам планує вчиняти майже так само.
'