Три Ери (Дружба, ворожнеча, любов)

15Глава "Іскра"

Автор: Вибачте, що пропала так надовго, все ніяк не могла дібрати потрібних слів😅 (Хто-небудь киньте в мене тапком, а то аж стидно🥺😞)

Офіційно заявляю: в цій главі я не хотіла нікого образити і мені дуже шкода, якщо це когось зачепить, але це просто моє бачення даної історії. Сподіваюсь на ваше розуміння і дуже всіх вас люблю🥺💜

Дні минали, час летів. Сонце інтенсивно гналось за місяцем. Ех, любов-морков, з тобою тижні йдуть наче секунди. В нашої пари все проходило чудово. Вони ставали тільки ближче і миліше один з одним. От от й Амуру вже набридне терпіти їх мовчання і він таки накине хоть комусь з них рішучості зізнатись.
І так би й було, якби не один момент, що переріс в нехилу таку проблему…

Здавалося б: у цей теплий осінній день все йшло буденно і ніщо не зможе знищити цю ідилію, та ж ні. Раптом до кабінету, де перебували наші герої, відкрились двері. Всередину зайшли двоє: Ксенія Володимирівна і якийсь юний азіат, золотоокий бета із чорним, як сама темрява, волоссям.

-Вибачте, що перериваю, я ненадовго. - керівник звернулась вже до класу - Діти, у нас новенький. Представся будь-ласка.

-Із задоволенням. Ніхао, я Кіанфан, можна просто Кіан. - китаєць діловито оглянув клас, одразу запримітивши молодого комуніста. "Хм~ А це вже цікаво." - самовдоволена усмішка розплилася на його обличчі. Звісно ж, безсоромник одразу ж сів за найближче до Сої місце. Весь час, що залишався в його розпорядженні, азіат самовпевнено сверлив Саву своїм золотим поглядом, поїдав його очима, і ніби вже помітив собі в голові: "Моє!". Сам ж "об'єкт взору" не помічав черезмірної уваги сторонніх до своєї особи. Але Рейх чудово все бачив. І з кожною секундою він все більше хотів врізати цьому золотоокому лису. Після дзвінка брюнет обнаглів ще більше. Поправивши свій чорний хвіст(зачіску), китаєць встав і з легкою самонадіяною усмішкою та вальяжною ходою підійшов до Сої нашої парочки.

-Ніхао, познайомимось. Я Кіан, хоча думаю ви вже знаєте, а ви?~ - стверджено сказав він, звертаючи більше до альфи, ніж до омеги, і сміло спершись об ближчий стіл. Соя хотів вже відповісти, але злий та холодний тон Третього не дав нагоди і пискнути.

-Великонімецький Рейх, Рейнар, другий син Німецької Імперії. А це мій кращий друг і товариш Союз Радянських Соціалістичних Республік, Савелій, старший син і ближчий намісник Російської Імперії. - слова німця були ввічливими та тактовними, але тон... Тон його був настільки холодним і злим, що мурашки мимоволі розбігалися по тілу. Рейха просто розривали лють і ревність. Мало того, що цей китаєць витріщався на його! вухастика, він щей сміє клеїтись до нього.