Три Ери (Дружба, ворожнеча, любов)

2Глава "Наше місце"

Вдома у Рея.

POV 3 Рейх

Знявши з себе вуличний одяг, я щасливий побіг у свою кімнату, і зразу повалився на ліжко. "У мене з'явився друг" пронеслось у мене в голові, зробивши мене ще щасливішим. Від думок мене відволік телефон, що повідомляв про СМС.
Воно було від СРСР

~Привіт. Не зайнятий?

~Hallo. Ні.

~А завтра?

~Теж.

~Може сходим в парк?

~Давай, я якраз знаю там цікаве місце.

~Ок. Тоді зустрічаємося біля воріт в парк о 12:30?

~Perfekt, до завтра.

~До завтра.

Прочитавши це, я поставив телефон на тумбочку. І оскільки було вже пізно, пішов готуватися до сну. Закінчивши всі вечірні процедури, я знову пірнув у рідне ліжечко, і віддався на покору снам.

END POV 3 Рейх

На наступний день.

POV СРСР

Я прийшов раніше, та спершись о ворота, чекав нациста. Мізерні хмари прикривають пекуче сонце, створюючи ідеальну погоду для прогулянок. Просидівши ще трохи в очікуванні, я помітив знайомий силует. Це був Рей. Він теж мене помітив і, помахавши рукою, підійшов.

-Привіт. - привітався я - Пішли?

-Привіт. Ja, тут недалеко. - відповів німець

Він взяв мене за руку, та повів вглуб парку. Все далі й далі, поки не завернув у кущі. Коли ми з них вийшли, я побачив одинокий дуб, з гілки якого звисала саморобна гойдалка. Цю "полянку" оточували кущі та дерева, які закривали її від інших. Тож не знаючи дороги, знайти це місце досить важко.

-Подобається? - спитав Рей, який вже розсівся на качелях - Про це місце тепер знаємо тільки ми.

-Круто… - Тільки й зміг видавити я з себе.

END POV СРСР

Хлопці веселилися і насолоджувалися природою. Союз качав Трійку на гойдалці. Вони грали в хованки, лови та інші ігри. Вже виснажені, вони посідали під дубом. Рей тихо плів вінки, а Сава захоплено дивився за ним.

І тут у нього в голові виникло питання.

-Чуєш, а як ти знайшов це місце? - зразу задав його комуніст.

-До мене знову стали приставати… - обличчя нациста зразу змінилося на сумне. - я біг від них… і випадково наткнувся на нього. - з ледь помітними сльозами на очах, сказав німець.

-... Не переживай… - Росіянин міцно обійняв Рея -... я більше нікому… не дам тебе скривдити. Почувши це, Рейх вжався тому в груди, і дав волю сльозам.

Коли нацист заспокоївся, він навчив комуніста плести вінки. І з вже готовими вінками на головах, вони дивилися на захід сонця.

Автор: (І досі не впевнена, що це буде хтось читати)
Привіт. Ось і друга глава. Дякую що прочитали.
Критика досі приймається та очікується.
(Вибачаюсь за помилки, якщо такі присутні.)