Відьма[Крипіпаста]

Розділ 9

POVДеад
Зайшовши на кухню, я побачила тільки кішку і не звертаючи на неї увагу заварила собі каву з молоком.
- Ну, то, як усе пройшло? - Запитала кішка
- Ну... це було... легко? - обмірковуючи все, що сталося, сказала я
- Тобто? - не зрозуміла кішка
- Я теж дивуюсь - зітхнула я і сіла на табуретку.
- Що сталося? - напружилася кішка
- Не тут – сказала я і відпила каву, кішка просто погодилася та продовжила свої справи.
Минуло п'ять хвилин і на кухню зайшла баба Лариса.
- Чого розсілася? Іди он краще  книгу почитай або на розвідку сходи, на цвинтар, біля покинутого будинку  щось дивне коїться - ніби наказала мені баба Лариса
Кивнувши, допивши каву, я взяла кішку і вийшла.
- Ти чого? - Запитала Мальвіна
Розповівши їй всю історію що сталася у лабораторії ми сіли на лавочку у парку.
- Так ... неприємна ситуація - кішка
- Це точно – я
- І що будемо робити? Лариска тобі точно нічого не скаже, вона жінка бойова і захищатиметься до останнього - Мальвіна
Просто зітхнувши я задумалася, а справді що мені з цією інформацією робити? Я, звичайно, можу пробратися в архів і там пошукати мої минулі діяння, але що це дасть? Моя магія під блоком і навіть якщо я можу ненадовго і потай вийти за цей блок, то повністю її зняти не вийде.
- Ну, то що робитимемо? - Мальвіна
- Поняття не маю... - не зумівши нічого вигадати сказала я
- Значить, треба шукати більше інформації! - кішка
- Де я тобі більше інформації дістану? Я й цю випадково дізналася! - я
- Ну дивися, ми можемо поки поспостерігати за Ларискою і поводитися як раніше, а от коли дізнаємося конкретно хто ти в минулому, будемо шукати спосіб зняти твій блок - кішка
- Неможливо зняти блок! Це тобі не пускати салютики! - Висловилася я
- А ти намагалася зняти її? -  Мальвіна
Я похитала головою в знак заперечення.
- Ось! - Протягла кішка
- Гаразд, це як нормальний план, але де шукати інформацію про усе це? - я
- Про це потім подумаємо! Ти ж якось змогла оминути блок ненадовго? Значить і зняти вийти - запевнила мене кішка
- Це буде складно.... - я
- Впораємося! - впевнено сказала Мальвіна
- Так, зараз треба йти на цвинтар - почала я
- Так, тільки поїсти купи, я голодна! - кішка
Зітхнувши ми попленталися до найближчого магазину та скупившись ми поїли.
- Ось тепер можна і на розвідку! - щасливо розвалилася кішка у мене на плечах.
Вже о 10-й вечора ми були на цвинтарі і я світячи ліхтариком ходила між могилами.
- Страшнувато - прошепотіла Мальвіна
- Ну... - я знизила плечима, я вже звикла до таких пригод.
Блукаючи ще хвилин двадцять я залізла на дерево, бо я теж хочу спати.
- Так три години я та три години ти! - сказала Мальвіна.
Погодившись я заснула.

Прокинулася я десь о третій годині ночі і здивувалася.
- Мальвіна! - пошепки покликала я кішку
У відповідь була лише тиша. Я насторожилася.

Раптом у мене різко заколола скроня і я схопилася за голову.
- Де ж ти? - сказав хтось під деревом.
Цього типа я ніде не бачила та й бачити, якщо чесно, не хочу.
- Ну, маленька відьмочка, тобі ж не потрібні проблеми? - якось одержимо сказав мужик.

"Припливли, на мене вже якийсь псих полює!» - подумала я і причаїлася на дереві.
Псих просто розгулював цвинтарем і оглядав могили.
- Невже обдурили? - Запитав псих чим себе
"Треба драпати від сюди" - подумала я і почала діяти.

POV Автор

За нашою відьмочкою спостерігали три пари очей.
- Як думаєте, впорається? - спитав перший голос
- Ну, якщо вважати, що вона відьма, то може бути - відповів другий голос
Вони мовчки спостерігали за психом та відьмою.
Раптом зненацька з кущів вибігла кішка.
- Слухай, Деад там... - не встигла вона домовити, як її схопили за горло
– Це ще хто? - спитав сердито псих
Він почав ще міцніше стискати горло кішки.
- А ну, забери руки, придурку!!! - закричали зверху і накинулися на психа.
Деад била чоловіка по морді з усієї сили, а коли втомилися руки почала бити ногами.
- Ти гівно собаче, як ти посмів накинутися на моє творіння!! Я особисто вирву тобі руки і засуну їх тобі в... - далі почувся найбільший словниковий запас лайки Деад у бік психа, кішка тим часом вже отямилася і просто спостерігала.
Коли відьма перестала бити і гнати мати на психа вона встала.
- Нічого собі ти його відлупцювала ... - Кішка
- Ну, а що він починає - з перепочинком сказала Деад.
- Аргумент, не сперечаюся - кивнула Мальвіна
– А ти де була? - Запитала відьма
- Та вже не важливо ... - Кішка
Деад знизала плечима і почала думати що робити з психом.
- Я думаю можна просто закопати, від гріха подалі – запропонувала кішка
- Це варіант, але для початку потрібно його допитати, швидше за все його хтось надіслав - Деад
Кішка погодилася і раптом псих почав приходити до тями.
Деад посміхнулася і поставила ногу йому на спину
- Куди ж це ти? Ми ще не закінчили! - з усмішкою сказала відьма і взявши психа за ноги потягла у бік заброшки.
Мальвіна вирішила зберегти свою психіку живою і не пішла за ними, а протягом сорока трьох хвилин були чутні крики і поклики про допомогу, кілька разів була чутна лайка, в чий бік не зрозуміло.
- Ха, ось що означає переходити відьмі дорогу, а особливо Деад - посміявшись сказала Мальвіна і видерлася на дерево.