Відьма[Крипіпаста]

Розділ 4

Прокинулася я у сім годин  і вдавши що збираюся до школи я натрапила на бабу Ларису.
- Я сьогодні йду, буду десь о четвертій вечора  - Сказала вона і пішла
Я ж постояв хвилини дві у ступорі  як закричала:
- СВОБОДА!!!!!
Бігала я по всьому будинку і репетувала, а потім пішла досипати.

Прокинулася я десь о десятій. Пішла на кухню поїсти, а потім у ванну. Знову злякавшись я вмилася і причесалася. Взявши кішку і пішла до лаболаторії.

Один шлях позаду

Ми на місці! Кішка пішла дивитись що там, а я на дерево.
Незабаром почула як мене звуть і злізла.
- Прикинь, тут нікого – сказала Мальвіна
- М? Чого це раптом? - сказала я забираючи магічне коло.
- А я чому знаю? Я просто кішка! - Сказала кішка :D
- Так я все, пішли звідси - я
- Може .... може я ще тут подивлюся? - Мальвіна
Трохи подумавши, я погодилася.
Я поспішила додому  варити зілля, бо роботу ніхто не скасовував.

POV Мальвіна

Залишившись одна в цій залупі, я пішла досліджувати. Кімнат було небагато, але й не мало. Іноді в кімнатах були трупи та інша хрінь. Такі кімнати я оминала, а це майже всі кімнати. Поблукавши і нічого цікавого не знайшовши я почапала назад. Вже вийшовши, звично через вікно, я потопала через ліс, бо іншого шляху тут немає.
Іду, іду як раптом поруч проскочила куля. Обернувшись я побачила мужичка (якщо їх можна так назвати) у халаті, але з рушницею.
Закричала і побігла від нього.
Бігла й бігла, а він стріляв та й стріляв.
- А ну стій мерзота!! - кричав він.
- Сам мерзота!!!! - кричала я йому відповідь.
Бігли ми так хвилин ще десять, скоро він відстав та я зупинилася щоб перепочити.
- Попалася! - заволав чоловік і посадив мене в клітку
- Деад!! - Закричала я

POV Дэад

- Апчхі! - чхнула я
- Хто тебе згадує? - Баба Лариса
Знизавши плечима я вийшла з лісу.
- Це ж треба було в нас під носом і не помітити! - бурчала баба Лариса
Мовчки погоджуюсь і йду далі. Ви запитаєте, що ми не помітили? Ми не помітили кістяну гончу. (Прим. Автора: кістяна гонча - простіше кажучи, скелет, що виглядає як собака, але зібраний із людських кісток. З'являється на місцях масового поховання і вбиває тих, хто туди зайшов 🙃)
І нам довелося розбиратися з нею, а оскільки знищити її неможливо, то довелося заблокувати шлях туди, щоб не було жертв.

Йду собі спокійно і тут:
- Деад!!!! - репетує хтось і судячи з усього цей хтось Мальвіна.
- Баб Лариса я мабуть піду ... - промовила я дивлячись туди, звідки йде звук.
Не почувши заперечень, я побігла на звук і прийшовши нікого не виявила.
- Чорт! - матюкнулася я.
Я побігла в лаболаторію, що була неподалік і нікого там не виявила.

Через півтори години

Я все ще шукаю цю кішку і не можу знайти. Зайшла додому.
- На - дала мені листок баба Лариса
Я дивилася на неї з незрозумілим поглядом.
- Там місцезнаходження твоєї кішки – я з шоком подивилася на бабу Ларису.
Швидко взявши листок і дізнавшись адресу, я побігла в кімнату. Взявши свої зілля я подивилася на підвіконня і помітила записку:

"Ми стежимо за тобою"

А в кутку було перекреслене коло. Махнувши рукою із фразою "не до вас" я вибігла з дому.