Відьма[Крипіпаста]

Розділ 12

Кішка закотила очі і ми просто пішли до цвинтаря, Лариса перевірятиме.

Прийшовши на місце ми просто сіли під якимось деревом і чекали на світанок або на Лариску. Вже ближче до світанку з'явилася і моя "наставниця".
- Ось ви де! А я вас шукаю! - Заявила вона тільки побачивши нас
- Ми тут з третьої ночі сидимо, шукати не було сенсу, просто б покликала. - відповіла Мальвіна.
- На цвинтарі треба бути тихо! - гаркнула вона на мою кішку
- Якщо так посудити, то весь світ - цвинтар .... - Пройшовши повз неї сказала я.
- Що це з нею? - здивувалася Лариса
- Не виспалася - знизала плечима (а коти так вміють?) кішка.
Лариса тільки хмикнула і тепер вона вже веде розвідку на цвинтарі, а ми йдемо відпочивати.

Такі розвідки я проводила останній рік, виявилося я сова (вірніше вже дятел) і вже зовсім збила свій режим сну, а Лариска жайворонок, ну і ми з нею домовилися: вночі - я, вдень - вона.

Ідучи додому, як завжди, через ліс і слухаючи чергову історію Мальвіни про те, яка я погана відьма і в цілому хрінова людина, я почала відчувати погляди на собі.
- Відчуваєш? - Запитала Мальвіна.
- Ага – тихо відповіла я і просто продовжила шлях
- І просто підеш далі? - здивувалася кішка
- Я спати хочу, мені вже до сраки... - грубо сказала я і поклавши руки в кишеню продовжила свій шлях.
- Ти так точно видаш себе - сказала кішка хвилин через десять.
- Ти про що? - я
- Ну твоя ворожість до Лариси, я розумію що вона те ще гівно, але серйозно, ні з того всього ти почала так до неї ставитися, отже щось винюхала - пояснила кішка.
- Знаю - видихнула я - Але я нічого не можу зробити, як тільки її бачу хочеться розірвати цю пику, або дати їй по морді.
- Які ми злі - саркастично промовила Мальвіна - краще ти свою енергію спрямуєш на те щоб зняти блок.
- Можливо, зараз треба знайти місце, де ми зможемо спокійно користуватися ноутбуком - я
- Можливо є ще якийсь закинутий дім? - спитала кішка
- Навіть якщо є, думаєш Лариса нас там не знайде? Та й у місті ми вже усюди були - я
- Тоді, як що до школи? Сховаємося десь у комірці й будемо шукати? Ну або я, а ти ходитимеш на навчання - запропонувала свою ідею кішка.
- Гадаю це можна влаштувати, у нас є старий корпус, там не багатолюдно, тому думаю можна знайти темний куточок - погодилася я
- Тоді завтра все й почнемо - з гарним настроєм закінчила кицька й ми пішли до дому.

- Думаєш, ми щось зможемо нарити? - спитала я сидячі на кухні цього ж вечора.
Ми вже виспалися та повні енергії, зараз у нас вільний час.
- Той хто шукає завжди щось знайде, хіба ні? - сказала кішка жуючи своє м'ясо.
- Так...напевно - чесно кажучи усе це довіри не дає.
З іншої сторони має ж щось бути?
- Та годі тобі, якщо що ми можемо просто втекти кудись - запропонувала інший варіант кішка.
- Ага, а їсти ми що будемо? А жити де? - спитала у неї я.
- Ну, можемо у лісі полювати на зайців там, та інших - я дивилася на подругу як на ідіотку - або ти можеш стати вбивцею-маніяком і жити разом з тими пришиблиними.
- Я розумію що по ідеї вони круті та інша діч, але не думаю що там усе так райдужно як написано в інтернеті, сама думка що це все насправді трохи лякає - я
- Сказала відьма - кішка
- Ну, це також вірно - лише сказала я як до кімнати зайшла Лариса.
- Значить так - одразу почала вона командувати - З цієї миті нікуди окрім як школи ти не ходиш, вбивства почалися все частіше, небезпечно блукати ось так.
- Чого це? - запротестувала я - я спокійно можу дати якомусь шибинику пизди, або просто телепортуватися звідти.
- Справді гадаєш що мала дитина зрівняється з професійними вбивцями? - вона подивилася на мене як на дитину, що нічого не може.
- А гадаєте вони й до хати зайти не зможуть? - спитала моя кішка.
- До нас не зайдуть, я поставила блок - Лариса
- А ви впевнені що цей ваш блок спрацює? - Мальвіна продовжила суперечку, здається скоро вона нас видасть.
- Як блок може не спрацювати, я не аби хто...- Лариса
- Справлятися з ними я й не буду, а втекти можу - я не здавалася.
- Та й у загалі - кішка підійшла ближче до жінки - звідки ви знаєте що маніяк не якась відьма, або нечисть? - продовжила кішка.
- Відьма ніколи не буде вбивати без причини, за цим стежить Магічний Захист! Та й що звичайна кішка може знати про відьом? - пихато спитала Лариса й вже повернулася до мене - З цього часу я забороняю тобі виходити, а особливо вночі, тепер патрулюю лише я. - Лариса.
- Добре. - промовила я й пішла на ліжко, хочу подумати.
- От і чудово - сказала Лариса та вийшла з кімнати.
- Ти чого так швидко здалася? - спитала Мальвіна виглядаючи з під ліжка.
- Можливо ми скористаємося другим планом швидше ніж думаємо. - сказала я
- Ти що? - здивувалася кішка - невже починається щось цікавіше ніж нічні розвідки? - на її морді з'явилося щось типу посмішки.
- Можливо, але спочатку треба дізнатися більше інформації, і треба зробити це скоріше ніж завтра - сказала я та підійшла до шафи.
- І як ти це зробиш? - кішка
- Ну, я ж все таки відьма - промовила я з посмішкою та дістала коробку з зіллям.