Відьма[Крипіпаста]

Розділ 8

Побачити тут знайоме обличчя я не чекала і трохи впала у ступор.
Марія Іванівна ніби зраділа і полізла з розпитуваннями до баби Лариси.
- 99-а, ти якраз вчасно, є новини? - Мар'я Іванівна
- Нічого нового я не помітила, вона поводиться по-старому, роботу виконує досить добре. - Звітувала Лариса

Начальство просто кивнула, а до мене почало доходити, що розмова ведеться про мене.
- І так твоє завдання не змінюється, ти стежиш за відьмою і якщо щось станеться кажеш мені. - спокійно розпочала Іванівна
- Зараз головне завдання, щоб вона нічого не запідозрила, у нас і так проблеми, а якщо додасться ще й відьма, нам взагалі кінець.
Лариса кивнула і вийшла, а начальство ще посиділо хвилин сім і пішло, закривши кабінет. Швидко згадавши, що тут є камери, накрила кімнату ілюзією і тепер у мене є десь двадцять секунд.
Швидко промовивши заклинання я телепортнулась у свою кімнату.

POV Мальвіна
Я образилася на відьму. Ну як так можна? Тільки цікаве почалося, а я не беру участь у ньому! В цілому образившись на відьму я пішла на кухню заїдати горе, як побачила у нас на кухні бардак, а в центрі стоять три чуваки, двоє з яких б'ються, а третій намагається їх розняти.
- Відьма вас приб'є - оглянувши кухню сказала я
Вони нарешті звернули на мене увагу.
- Ми самі кого хочеш приб'ємо! - сказав чувак із сокирами.
- Ви просто приб'єте, а вона вас прожене через сім кіл пекла потім утопить або закопає живцем, при цьому набивши вам легені земляними черв'яками. -  на мене з шоком подивились три пари очей.
- Я коли на кішку перетворилася спочатку їй половину кімнати розгромила, вона потім мене намагалася втопити, а потім змилувалася й повісила на гілку дерева над собаками. Мене ледь не з'їли.
- Жорстоко ... - У худі
- Якщо її не чіпати, то цілком нормальна .... відьма - я

Я пройшла до своєї миски, бо я тут щоб пожерти. Виявивши там три шматки м'яса та салат я зрозуміла як мені пощастило з відьмою бо кормом вона мене не годує, їжу вона мені готує окремо, все-таки я кішка та деякі приправи та інгредієнти мені не можна.
Чуваки ж вирішили прибрати усе після того, що скоїли  і поки я їла вони привели кухню в порядок.
- Так що ви тут забули? - спитала я у них.
- Дивимося, щоб відьма нічого не розбовтала і не повідомила поліцію або SCP - пояснив чувак у куртці.
- Можете не хвилюватися вона не розповість, надто сильно намагається відсторонитися від людей, та й життя для неї важливіше. - я
- Впевнена? - чувак у куртці
- Цілком, тим більше вона вже майже закінчила – я
– Вже? - з сокирами
- Так, через тиждень ви зможете переглянути запис - я
- Швидко вона якось - у худі
- Ну, вона звикла так робити, якщо в неї є проблема вона вирішує її, чим швидше вона почне тим швидше закінчить. - повторила я слова відьми.
Ті обмірковували щось, а я просто сиділа і дивилася на них, бо вони чужинці в нашому домі.
- А коли вона повернеться? - з сокирами
Тут же почувся удар і голосне "Курва!".
- Повернулась - дійшла до висновків я
Й спокійно зайшла в кімнату до відьми і побачила як вона сидить на підлозі та протирає потилицю.
- З поверненням! У нас гості! - радісно повідомила я

POV Деад
Коли кішка повідомила мені про гостей я не зрозуміла, а подивившись хто був за кішкою голова затріщала ще більше.
- Сиди вже, потім відзвітуєш! - Кішка і повела за собою "гостей"
Я ж залишилася сидіти на місці і мучитися від головного болю, адже пити ліки чи зілля мені не можна, а потім лягла на ліжко і заснула.

Хвилин через 30-40 я встала з ліжка голова перестала боліти ще п'ятнадцять хвилин тому, а далі я просто сиділа на ліжку й розмірковувала.
"Як я розумію раніше, я встигла щось наробити, можливо через них я й не пам'ятаю нічого до одинадцяти років. Значить вони за мною стежать і зараз потрібно більш ретельно стежити за собою, але при цьому діяти як я звикла, не викликаючи подиву."

І не прийшовши ні до чого розумного, я пішла на кухню.