Відьма[Крипіпаста]

Розділ 11

POV Дэад

- Що робитимемо, смерть у курточці?... - Запитала Мальвіна
- Зараз ми спиздемо комп'ютер і підемо знайдемо заброшку, нам потрібна база... - я
- А дівка? - Кішка обійшла труп і пішла до сусідньої кімнати.
- Зробимо вигляд, що її пограбували...- я витерла кров із щоки - чому у мене щока в крові?
- Так ти її так херакнула, навіть я здивувалася ... я думала ти мирна відьма, ну з їбанцею, але не такою.. - почувся десь голос кішки
- Мабуть "минула я" задовбалася сидіти на місці ... - сказала я і сіла на крісло склавши руки в "замок"
- Чому "минула ти" може це "справжня ти"? Просто час настав, зрештою, кожна відьма - жінка з їбанцею - єхидно помітила кішка
- Тому що я себе не контролювала, я ніби була осторонь, все чорно-біле, та й ти бачила цей погляд? - я обперлася на крісло і видихнула
- Чого розсілася, я комп знайшла, давай роби своє пограбування! - З'явилася голова кішки з-за дверей.

Я встала з крісла і взявши комп'ютер, місцезнаходження якого мені показала Мальвіна, і поставила його на кухні на тумбу, щоб не забути. Після побачивши мішок, взяла його і почала залазити в ящики та виймати все, що було коштовне. Якось назбирали половину мішка.
- Я це тягти не буду! - закапризувала кішка
- Та я потягну, в лабораторію нашу, раптом психам потрібно це... - сказала я зав'язавши мішок.
- Через 3-4 години світанок, треба встигнути... - Сказала я глянувши у вікно.
- Ми можемо піти на зупинку і там телепортуватися, там багато міток телепортації, заїбуться перевіряти. - Підкинула думки Мальвіна.
- Так, можна, але спочатку потрібно це дотягнути ... магією користуватися ризиковано, все ж таки сліди, хоч і найменші, але помітять. - я
- Ну через вулиці дотягнемо, тим більше зараз люди налякані вбивствами і раніше шести ранку нікуди не виходять, а до цього часу ми встигнемо втекти - запевнила мене кішка
- Гаразд, так і зробимо, а спочатку, я хочу дещо зробити... - сказала я і пішла на кухню.
- У тебе манія чи що? Візьмеш ножа і виріжеш свої ініціали? - жартома сказала кішка, але побачивши в мене в руці ніж обомліла - та я це, пожартувала...

Я дивилася на ніж у своїй руці і в голові виринали різні думки, але була чітка думка "знов". Що знову, я не зрозуміла, але я не піду поки не зроблю те, що задумала.
- Будь тут і стеж, щоб ніхто нічого не дізнався - сказала я і взяла запальничку з довгим носиком.
- Навіщо тобі ще й запальничка? - Мальвіна
- Просто вирізати ножем надто нудно...- ніби в трансі сказала я
- Деа .... добре, зрештою, ти - відьма, для вас трупи це норма - сказала кішка і пішла до вхідних дверей
- Дякую... - сказала я на сходах. Я знала що вона погано ставиться до трупів, убивць і хоч раніше ми жартували що ми "психи", це все були жарти і нічого більше, але тут.
- Рада, що ти ріжеш не мене - навіть якось радісно помітила кішка і почала прислухатися.

Я зайшла на другий поверх і пішла до кімнати з трупом. Тут дуже багато всього, "мені" не подобається.
Взявши труп за ногу я потягла його у ванну і кинувши труп у саму ванну відкрила кран.
Вода набралася швидко, я запалила запальничку та піднесла ніж до вогню. Подивившись на вогонь хвилину я схаменулась і помітила що ніж вже нагрітий, я посміхнулася "час для відповіді".

POV Мальвіна

Я стежила щоб не було жодної людини, ще одного трупа мені не треба, Деад і так злетіла, тепер трохи награється і заспокоїтися.
Через хвилин 15-20 відьма спустилася і взявши мішок на плече ми вийшли через вікно, воно виходить на темну сторону вулиці.
- Не знаю навіщо – розпочала розмову Деад – але я взяла ключі від цього будинку.
- Значить ми ще повернемося, ти ж відьма, у тебе там шосте чуття та інше - спокійно відповіла я. Я вірю ось у це все, сама раніше захоплювалася, тільки зодіаками, датами народження та іншою фігнею.
- Може й так... - закінчила наші роздуми Деад і ми спокійно дійшли до зупинки. Там телепортувалися до покинутої будівлі і так само спокійно зайшли.
- Просто залишимо? - кішка
- Ну хочеш, подуй на нього - з'їхидничала я
Кішка закотила очі і ми просто пішли до цвинтаря, Лариса перевірятиме.