Pov Мальвіна
Я швидко шмигнула за коробки і сховалася там. До кімнати ввійшли два чуваки. Перший чувак з довгим чорним волоссям і в білій худі одразу попрямував до ножа. Другий у синій масці з чорними плямами стояв біля дверей.
- Як можна було загубити ніж? - другий
Перший промовчав, ну як промовчав, щось буркнув про себе, але я не почула.
Взявши ножа вони попрямували на вихід. Раптом я чхнула ... Чхнула?! ТА НУ? ТАК ПО ТУПОМУ ВИКРИТИСЬ?! Я в шоці...
- Чув? - другий
- Ага - перший
Вони почали наближатися. Я в паніку, а стоп... я ж кіт! Я вийшла з-за коробок і побігла у вікно. Так у вікно! Перший поверх все-таки!
- Кішка? - перший
- Судячи з усього - другий
Далі вони просто звалили.
Я ж пішла за ними. Але пішла по деревах ... мені так зручніше.
Вони зустріли ще трьох. Та скільки їх там? Вони продовжили шлях, я за ними. Вони зайшли до будинку ... чи в особняк? Так розвалений, так там дірки у стінах, але особняк все-таки! Просидівши на гілці ще хвилин п'ятнадцять я пішла назад.Pov Деад(Як я взагалі вигадала це ім'я?)
Я пішла до школи. Я була під мороком. Морок був до геніальності простий: чорне волосся, карі очі, чубчик, все.
Прийшовши, я подивилася розклад і пішла на урок. Так і пройшли всі сім уроків, іноді я разом із однокласниками ржали на уроці, говорила з учнями і просто бовталася по школі. А потім зібрала речі та пішла додому.Проходячи повз магазин, я побачила новину про те, що сталося нове вбивство. Отож бо походу і наша тема. Так, схоже й справді наша.
Не дослухавши я потопала додому.
Вже вдома мене зустріла Мальвіна і розповіла про свою пригоду.
- Щастить, а я тільки в школі була...Після я поїла і пішла шаманити, а точніше варити зілля, ну чи отруту. Рецепт я записувала в блокнот і віддавала їх бабі Ларисі, а вона їх перевіряла і говорила мені результат. Так я готувала до вечора, а потім дивилася інформацію про вбивства та інші злочини. Перед сном я вирішила знову подивитися про лабораторію та знову нічого нового...
Далі я лягла спати.
Так минув тиждень.
З ранку йшла до школи, в обід варила зілля, а ввечері читала інформацію.
Одного дня, а саме в суботу, ми з Мальвіною потопали в лабораторію. Спочатку заходить вона, бо там можуть бути ті шизики, а потім якщо вже все добре, то йду я і забираю... той кружечок? Це закляття, але як воно називається я, якщо чесно, не придумала.
Ми прийшли на місце, я сховалась на дереві, а кішка пішла в будинок...Pov Мальвіна
Зайшовши в занедбаність я прислухалася, тут хтось був і це було не дуже добре, бо як Деад забере ту штуку я не в курсі. Я йшла коридором, тут відкрилася одна з дверей з неї вийшла дівчинка років восьми на вигляд. Коричневе волосся, рожеве плаття, зелені очі і вся в крові. Тільки двері зачинилися, як вона звернули на мене увагу.
- Кицька! - Дівчинка
Я нявкнула для того щоб зробити вигляд що я кішка. Звичайна кішка.Вона взяла мене на руки і понесла кудись. Зайшла ... не повірите! В кімнату! І сіла на старий диван, треба ж, навіть диван у них був. Тут було ще три... Людини? Це чорно-білий клоун, той чувак у білій толстовці та ельф, так ельф... начебто.
- О! Це ж та кішка! - чувак у білій толстовці.
- Звідки вона у тебе? - клоун
- Тут гуляла я і взяла - весело відповіла дівчинка.
- А чого це вона синя? - клоун
- Ну, тут же була лаболаторія, може вона була якимось експериментом.
Ті, а саме клоун та чувак у білій толстовці, спостерігали за нами.
Так, відчуваю це надовго, треба тікати звідси. Я намагалася вирватися.
- Та заспокойся! - Дівчинка
Я не слухала і так вийшло що я подряпала її руку.
- Ай!
Я вирвалася і побігла у вікно. У цій кімнаті вони всі були зачинені. Хоча... дивно, що всі вони ще цілі. Я заскочила до якоїсь кімнати. О! Вікно! І воно відкрите! Я вже зібралася вистрибнути, як мене хтось схопив.
- Що тут робить кішка? - це був якийсь чувак. Я була до нього спиною, тому обличчя не бачила.
- Не знаю - відповів чувак у жовтій худі і... маскою смайлика, правда сумного, але все ж таки смайлика.
Я подряпала тому руку, вирвалася і одразу у вікно.
- Куди? - За голосом це був чувак який тримав мене.
Вибігши через вікно, я пішла шукати Деад.
- Деад! Та твою ж матір! Де ти? - Вже лаялася я
- Ай! - поряд зі мною впало тіло
- А ось де ти! - я - телепортуй назад!
Вона зло на мене подивилась.
- А дійти не можна? - Деад - і взагалі треба забрати ту штуку. - говорила вона, сидячи й потеравши спину.
Тільки я хотіла сказати, як мене перебили.
- Яку штуку?
Ми синхронно повернули голову, звідки йшов голос.
Там був чувак у масці та з окулярами, а також той у худі зі смайликом.
- Ой....- я
Ми швидко встали та побігли, а ті за нами.
- Телепортуй! - Кричала я
- Я не пам'ятаю як!! - Деад
- СЕРЙОЗНО?!? - Злилася я
Ми бігли далі, як по нас почали стріляти
- Твою ж! - сказала я коли поряд зі мною проскочила куля.
- А точно! - сказала Деад і ляснула себе по голові
На галявині з'явилося коло фіолетового кольору, Деад взяла мене на руки і підбігла до кола, яке вже світилося, як тільки ми ступили в коло воно телепортувало нас.Ми вибігли із кола.
І Деад врізалася в книжкову шафу. Я встигла відскочити, як на неї впали книги.
- З'явилися! - Повернувши голову я побачила бабу Ларису.
Виявляється ми кинулися до її прилавку, де вона продавала свої зілля - Книжки будеш прибирати сама - суворо сказала вона і зникла за дверима.
-...Ти як? - Запитала я Деад, яка лежала під горою книг.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Відьма[Крипіпаста]
AdventureВідьмочка 14 років, яка перетворила свою подругу в кішку, шукає сестру зниклу в лабораторії. В цьому їм "допомогає" баба Лариса. Але одного разу в лабораторії вони знаходять закривавлений ніж... [Гумор специфічний, але мені подобається]