В обіймах минулого

Частина 31

Взявши рамку в руки, та піднесла її трохи блищи, щоб добре роздивитись... і правда Софун. Скрип дверей. Дівчина відкинула рамку і повернулась до хлопця.

- Ти вже прийшла? - здивувався Юнгі, підходячи до фортепіано.

- Так, я залишила деякі справи й прийшла до тебе. - усміхнулась Юн Со.

- Добре, тоді сідай і слухай, я дописав мелодію до репу.

Руки музиканта почали ковзати по клавішах. Дивовижну мелодію грав даний інструмент. По закінченню гри на фортепіано, Мін повернувся до брюнетки.

- Ну як тобі?

- По моєму... - дівчина задумливо подивилась на стелю. - Це круто.

- Ну можливо, тоді пішли? Тебе підвести? - встаючи з-за інструмента спитав чорноволосий.

- Ні, дякую. Я попрошу Чонгука.

17:28 закинута "Старша школа сімейства Рін"

- Чонгук, підвезеш мене? - найшовши Гука який сидів на диванні в гостинній перед телевізором, дівчина стала навпроти телевізора.

- Куди? - підняв погляд на її лице.

- Я хочу поїхати погуляти з Дон Су.

- Боюсь Джин не дозволить мені взяти машину. - кивнув в сторону кухні брюнет.

- Куди він дінеться? - посміхнулась та і відправилась на кухню.

- Джин оппа можна, щоб Чонгук відвіз мене погуляти?

- Що? Чонгук? Ні, тільки не Чонгук. Попроси Намджуна, но тільки не Чонгука.

- Ну, оппа, чому ні? - надула губки Юн Со.

- Тому, що від моєї машини нічого не залишиться.

- Оппа, я обіцяю, що з нею все буде добре! - бачачи непробивного Джина дівчина пішла на крайні міри. - Ну, будь ласка. - роблячи миле личко попросила та.

- Добре, тримай ключі. - хлопець протягнув ключі від авто, студентка вже взяла їх в руку, но Джин не спішив їх відпускати. - Якщо буде хоч малесенька вм'ятина, я його вб'ю. - взявши ключі, дівчина вибігла з кухні.

- Ну і? Не дозволив? - Юн демонстративно підняла руку з ключами.

- Як? Но..він... - здивувався Чонгук.

- Діло техніки... - усміхнулась брюнетка. - Я через пів годин прийду. - віддала ключі.