Місячна принцеса

5 Розділ. Розповідь про Сонячну принцесу та приїзд сестри Джорджа.

- Довга історія, все, що тобі потрібно знати - це те, що ти нікому не повинен про це розповідати!
- Добре, але обіцяй, що розкажеш все! - сказав мені Джордж.
- Я розкажу все. Ходімо в бібліотеку, мені якраз потрібно віднести книгу, - сказала я Джорджу і ми пішли.
Прийшовши я привіталася з місіс Олівією, але тут вона мене зупинила.
- Моллі, не могли б ми поговорити наодинці? - запитала в мене вона.
- Звичайно, Джордж почекай пару хвилин, - сказала я йому і відійшла в сторону з місіс.
- Моллі, я читала багато книг, знаю багато легенд і розповідей, і я прекрасно розумію навіщо тобі це! - сказала вона мені і показала на книгу в моїх руках.
- Вибачте, але я не зовсім розумію про, що ви?! - сказала я їй з непорозумінням.
- Ти і є Місячна принцеса, чи не так? Ти ж про це здогадалася і тому так швидко вибігла з книгою в руках?! - запитала вона в мене і тут мене охопив шок, я не знала, що їй відповісти, я стояла і в голові було багато думок, такі, як: Чи сказати так чи ні, розповісти їй все, попросити підказку чи просто втекти...
- Я... я... я не розумію вас! - відповіла я, тому, що це перше, що прийшло мені в голову.
- Ти мене прекрасно зрозуміла, я ж сама з роду принцес! - я ще більше розгубилася.
- Що, ви Місес? - запитала я з подивом у неї.
- Ні, якщо ти читала ще легенди, то напевне знаєш про Сонячну принцесу?
- Так, я читала, їх ще називають Сонес!
- Так...
- Стоп, то ви і є Сонес?
- Так! Я є Сонячною принцесою, тому я знаю твою таємницю.
- Неможливо! Адже кожна принцеса після місії відправляється додому, тобто на сонце або на місяць, але ж ви тут!
- Важко в це повірити, але Сонце подарувало мені таку можливість.
- А мені Місяць подарує таку можливість?
- Не знаю, я не вправі вирішувати таке!
- Що мені робити тепер? Яка моя місія?
- Достовірно не відомо, що має робити четверта Місес, але якщо не помиляюся, то я десь читала, що зцілення людей!
- Що? Ні, ні, це неможливо!
- Вибач, ти це мала дізнатися від матері, але вона не хоче розповідати, отже і я не мала права! А ти й сама бачу про це дізналася.
- Так, але все ж, це правда...
- Ну добре, тебе чекає твій друг, не буду тебе затримувати!
- Так, дякую і ось ваша книга!
- До побачення Моллі!
- До побачення, - сказала я їй віддавши книгу.
- Що таке? На тобі лиця немає? - запитав Джордж у мене.
- Уявляєш я можу зцілювати людей! Це неможливо, не вірю в це!
- Це ж круто!
- Зовсім ні!
- Я так не думаю, бо ти допоможеш стільком людям!
- Можливо, але, як це розповісти мамі?
- Що саме?
- Ну те, що я про це дізналася!
- Ну ти ж можеш просто сказати.
- Так, просто прийти і сказати: « Мама, я дізналася, що я Місес », чому ж, звучить!
- Ти хто?
- Місес - це скорочено Місячна принцеса.
- А зрозуміло вже!
- Я й забула, до тебе ж сьогодні сестра приїздить?
- Так точно, нарешті, скучив за нею!
- Передавай привіт!
- Обов'язково передам.
- Ну добре, я йду додому, буду вияснювати все з мамою.
- Можливо, не потрібно їй розказувати все? -запитав у мене Джордж.
- Я сама не знаю, хотіла ще вчора поговорити з нею за це, але... як бачиш нічого не сказала.
- Не хвилюйся, все виясниться!
- Буду сподіватися!
На цьому ми попрощалися і кожен пішов додому. Йшла додому, як завжди не довго, адже до Джорджа приїздила його сестра, тому ми не мали, як гуляти. Так у нього є сестра, звуть її Міла,

вона навчається у іншому місті і тому вони рідко бачаться з Джоджем. Вона старша за нього на 3 роки. Вона вже закінчила школу, та вчиться в університеті, але попри це все ми дружимо і завжди коли вони приїздила, ми гуляли в чотирьох: я, Роуз, Міла та Джордж.
Так в чотирьох... і з нами була Роуз.
А тепер ми будемо в трьох, без Роуз.
Я рада, що маю такого друга, як Міла тому, що вона мене завжди підтримувала, вони звичайно з Роуз трішки більше спілкувалася, але сподіваюся, що вона до мене не змінить ставлення після цього випадку з Роуз.
Прийшовши додому, я помітила, що в нас гості і це була:
- Міла! - я крикнула і підбігла до неї, щоб обійнятися.
- Моллі! Я рада тебе бачити! - вона обійняла мене у відповідь.
- Я теж!
- А де Роуз? - одразу запитала вона в мене.
- Ми з нею посварилися. Вона тепер з Софі.
- Ого, я й не знала, ти винна в сварці? - я була в шоці від такого запитання, від Міли я не очікувала таке почути.
- Що... що пробач?
- Ну ти винна в сварці питаю? Бо знаючи Роуз, вона не могла нічого тобі зробити!
- Ти ж не знаєш нічого, - доповнив Джордж, який стояв поряд Міли.
- Так, але я знаю Роуз і я знаю Моллі!
- Тоді ти не добре мене знаєш, йди з мого будинку, якщо ти так вважаєш!