Місячна принцеса

8 Розділ. Тепер про секрет знають всі.

Після цього я не помітила, як дійшла додому, я довго думала, що це за голос був?
Я не розуміла, що взагалі відбувається ці сни, голос, що це взагалі?
Коли я прийшла додому, то помітила, що тато теж був вже вдома, зазвичай він приходить пізно!
- Привіт!
- Привіт! Нам потрібно поговорити!
- Тато... я...
- Сідай! - сказав мені тато і показав на стілець.
Я сіла на стілець та дивилася на тато з острахом.
- Ти розумієш, що ти вчиняєш безвідповідально?
- Що я такого зробила?
- Ти прекрасно знаєш!
- Але ж...
- Ти справді хочеш облишити нас з мамою та повернутися на Місяць? Скажи мені тільки чесно!
- Тато... я не знаю, просто я хочу допомагати людям!
- Ось цього я й боявся!
- Тато, я казала мамі, кажу і тобі! Ви мої батьки і, щоб там не сталося завжди ними залишитеся! Так я Місес, але я ніколи вас не залишу! Чуєш тато, ніколи! - сказала я татові, обійнявши його.
- Я пишаюся тим, що ти моя донька! - сказав мені тато, обійнявши мене у відповідь.
Після цього до нас підійшла мама і теж нас обійняла. Я дійсно люблю свою сім'ю!
Після цього ми сіли за стіл з батьками, спочатку поїли, а потім ми почали згадувати веселі моменти з мого дитинства і мені було так затишно в цей момент.
Після цієї розмови я пішла в свою кімнату, адже хотіла вже відпочити. На годиннику була 8 вечора.
Я прийняла душ, почистила зуби, склала на завтра рюкзак, та побажавши батькам на добраніч, лягла спати.
Це можливо був самий затишний вечір з сім'єю за всі роки мого життя.
З цими думками я заснула.
- Ти ніколи не зможеш того, що можу я, ти ніхто, а що Місяць тебе вже не захистить, хах, тепер тебе ніхто не захистить.
Я падаю у прірву...
Прокинулася я від будильника і вперше в житті була йому рада, адже це був сон, це був дурний сон, який сниться мені вже в третє, з тими самими словами кожного дня.
Я, як завжди почистила зуби, одяглася, заклала щось на голові та вийшла на кухню.
- Доброго ранку! Як смачно пахне!
- Доброго ранку доню! Це твої улюблені млинці, - сказала мені мама, поставивши переді мною тарілку з млинцями.
- Ммм, як смачно пахне! - сказала я і почала їсти.
- Доню, хотіла з тобою поговорити!
- Так, слухаю!
- Я хотіла сказати, що...
- Якщо ти щодо вчорашнього, то...
- Я хочу, щоб ти допомагала людям!
- Щ... що?
- Так, я цього хочу і буду ще більше тобою пишатися, якщо ти продовжиш всім допомагати!
- Мамо, я не знаю, що тобі відповісти!
- Не потрібно нічого відповідати!
- Мамо, я тебе люблю!
- Я тебе теж доню!
Я швидко поїла, взяла рюкзак та пішла до школи. Сьогодні четвер, але до вихідних ще так далеко. Я вже доходила до школи і побачила:
- Джордж! - крикнула я і помахала йому рукою.
- Привіт! - відповів мені радісний Джордж, який підходив до мене.
- Ти такий радісний, що сталося?
- Міла, завдяки тобі йде на поправку!
- Та це ж чудово! - сказала я йому і в мене піднявся настрій.
Ось ми вже поговорили і заходимо в школу, і тут коїться щось дивне, всі дивляться на мене та щось обговорюють.
- Привіт,наша дорога Місячна принцеса! - до мене підійшла Софі і я впала в шок від почутого. Я одразу ж подивилася на Джорджа і побачила на його обличчі ще більший шок.
Я не розуміла, що коїться.
- Що? - запитала я у Софі.
- А ти ніби не знаєш? Роуз нам все розповіла! І ми тепер знаємо твій секрет. Упс...
Після цих слів вона пішла, але я стояла нерухомо, адже не знала, як реагувати на те, що тепер це знає не лише Софі, але вся школа.
Я вирішила, що мені потрібно побути самій і все обдумати, тому поки залишалося 10 хвилин до початку уроку, я пішла у туалет. Я вмилася та не розуміла це сон чи ні?
В мене в голові знову змішалися думки і сама головна думка: « Чому це твориться саме зі мною? ».
Я прекрасно розуміла, що тепер я не скажу, що це неправда, адже марно вже це приховувати після того, як я допомогла Мілі.
Хоча я знала, що тепер в мою сторону полетить багато запитань та навіть прохань про допомогу. І я звичайно допоможу всім, але на запитання не буду відповідати нікому.
Я не хочу, щоб про це дізнався весь світ, не знаю чи це через те, що я не хочу повертатися на Місяць, чи через те, що не хочу ставати відомою. Хоча я вже по суті відома в своїй школі. Я заплуталася. Я сиділа думала над всім, але почула дзвінок на урок, тому мені прийшлося вийти з туалету та піти на урок.
В нас мала бути література.
Коли я зайшла в клас, то на мене одразу кинулися погляди всіх присутніх тут.
- Доброго дня, сідай Моллі! - сказала мені вчителька і показала на другу парту другого ряду.
Я сіла там, де вона мені показала.
Я цілий урок слухала вчительку навіть не дивлячись в телефон і так на диво пройшов цілий день. Я навіть була рада, бо дізналася багато цікавого матеріалу для себе. Джордж сидів з Самуелем цілий день, тому ми навіть не встигли поговорити.