Частина 2

37 5 0
                                    

Макс підніс руку до дверей. Система ідентифікувала господаря і впустила до квартири. На кухні вже закипав чайник – система дуже добре знала звички Макса. Чай після роботи у зимову пору був в обов'язковому порядку. Молочні чаїнки плавали в чашці, наповнюючи маленьку квартиру запахом затишку. Макс зробив декілька ковтків, поставив горнятко на підлогу і розлігся на матраці, що слугував йому ліжком. Йому ніколи не хотілося мати оте велике одоробло, на якому зазвичай спали люди, тому був просто якісний матрац. За вікном барабанив дощ. Якась неправильна цього року зима на Марсі, але на свята сніг буде. Люди люблять традиції, навіть якщо останні будуть лише синтетикою. Після роботи Максу хотілося тільки одного – забутись, розчинитися в цьому м'якому матраці і дощі за вікном, потонути у віртуальному світі... До речі, на Різдво завжди знижки на ігрові кампанії. Голограма перед ним показувала список розпродажу. Саренрей... Останній кристал? Яка банальна назва! Але така спокуслива ціна. Коли ще він у неї зіграє за такі смішні гроші? І останні покинули його гаманець. Він під'єднав комутатор до скроні – і потонув. Цифровий світ поглинув Макса. 

Різдвяна знижка і все, що було післяWhere stories live. Discover now