📍home
М-я дома-сказала я з коридору
Ма-їди вечеряти
Ну я так і зробила
Та-як перший день в школі?
М-норм
Ма-з кимось подружилась?
М-ага-як завжди пофігістічно відповіла я
Далі ми їли в тишині, а потім мама пішла зі мною на верх помогла як і завжди і лишила мене нарешті саму
Тут мені почали приходити повідомлення
-«@bryceholl починає стежити за вами»
-«@jadenhossler починає стежити за вами»
-«@joshrichards починає стежити за вами»
-«@luvanthony починає стежити за вами»
М-Оо а це той самий Ентоні
Я аж усміхнклась, підписалась на кожного взаємно, ну крім Джейдена, на нього я само собою вже підписана, подайкала фотки і відклавши телефон стала прокручувати в голові все що сталось за сьогодні.
М-*«вона ж інвалід, ще й страшна!»*
М-*«..на колінах приповзла?!»*
М-*«ти така жирна!»*
М-*«тебе ніхто не піднімить!»*
Я лежала тупо дивилась в потолок і прокручувала ці фрази раз за разом, та схоже дарма бо вже через 5 хвилин в мене вже була історика, але при цьому я як завжди не і здавала ні звука
М-*а вони ж праві! Інвалідка, страшна, жирна, кому я така потрібна?!*-добивала я сама себе
Трохи заспокоївшись я залізла в телефон і найшовши в галереї папку «ballet» і стала гортати згадуючи минуле знов з мокрими очима
ВИ ЧИТАЄТЕ
шанс є завжди
FanfictionДівчина з не простою судьбою, чиє життя перевернулось з ніг на голову в одну мить і здається що вже ніколи нічого не буде як раніше... Поки в її житті не з'явиться він