Кохання за підписом|J.H.|

1

Мелані Лоран Грейс

Це відбулось по весні. Я їхала, слухаючи спів птахів, на задньому сидінні автомобіля мирно спала моя собака породою Лабрадор - Джессіка. Вже майже три години ми в дорозі. Важко тікати з рідного міста, але іншого виходу немає.

Напевно вам цікаво, що тут відбувається, тому я швидко розповім.

Ранок 18.03.2022

Сьогодні день мого народження. Прокинувшись раніше всіх, я вирішила відразу зібратись. Нюдовий макіяж в поєднанні з атласною сукнею ніжно рожевого відтінку, яку мені подарував мій хлопець Гріффін, волосся я акуратно зібрала в високий хвіст. Через 10 хвилин на кухні я зустрілась з татом. В руках чоловіка був невеликий пакунок.

- З днем народження, моя завжди маленька Мелані. - посміхався Джеремі Грейс. - Відкривай. - я відкрила коробочку і побачила ключі від новенької Audi.

- Господи, таточку!! Велике дякую!! - від радості я стрибала, а після побігла дивитись на мою дівчинку. Вона була темно-сірого кольору. Я відразу сіла і проїхалась трішки, а тато з усмішкою за цим спостерігав.

За сніданком батько посумнішав і я відразу це помітила та запитала чи все добре.

- Моя принцеса, я повинен засмутити тебе. - я нічого не зрозуміла та запитливо подивилась на нього. - В Х'юстоні в нас є будинок і вам потрібно переїхати туди сьогодні. Це необхідно.

- Тато, в Далласі все моє життя, друзі, хлопець, навчання. Я не можу різко все покинути. Давай хоча б почекаємо до закінчення навчального року.

- Не можемо, я обов'язково все розповім в деталях, але трохи пізніше. - від злості я встала та пішла в кімнаті, грюкнувши дверима.

Через декілька хвилин в них постукали, це був тато.

- Мел, сонечко, ти повинна зрозуміти мене. Я роблю це заради твоєї безпеки. - чоловік сів біля мого ліжка.

- Я слухаю. - трохи ображено сказала я.

- Два роки тому, твоя мама померла не від випадкового маніяка. За довго до твого народження наша сім'я була в конфлікті з Хосслерами.