Кохання за підписом|J.H.|

16

Мелані

Сьогодні день нашого повернення в Даллас. Нам довелось скоротити наш відпочинок, оскільки я мала вирішити проблеми з татовим бізнесом. З наступного тижня я офіційно директор компанії "Grace&Wood", яка виготовляє вироби з дерева. Найбільший відсоток виробів займають меблі.

Я не знала, що мені робити, так як взагалі не розумілась в цьому. Працівники скептично ставилися до того, чи зможу я впоратись.

- Крихітко, я обов'язково допоможу тобі, не хвилюйся. Ти будеш чудовим директором. - підтримував мій чоловік. З нашого відкриття почуттів ми стали дуже близькими. Я нарешті змогла довести собі, що я справді кохаю його.

***

Нарешті вдома. Ми ще встигли заїхати до нашої знайомої та забрати Джессі.

- Пропоную замовити якоїсь їжі та ввімкнути фільм. - сказав Джей з іншої кімнати, переодягаючись. Я погодилась. Ми вибрали якусь комедію та довго сміялись, переглядаючи її.

- На добраніч, Джей. - попрямувавши до своєї кімнати, сказала я, але голос хлопця зупинив мене:

- Я думав.. Я думав, може ти ляжеш зі мною? - він посміхнувся, а я у відповідь. - Я прийду через декілька хвилин. - повернувшись в іншу сторону, я увійшла в кімнату Джейдена. Ніколи не мала можливості розглянути її. Вона не була якоюсь унікальною, просто звичайна кімната. На тумбочці я знайшла фотографію Джея та його сім'ї. Фото виглядало старим, але його тата я не побачила. Що ж такого відбулось у них в сім'ї?

- В нас були жахливі стосунки. Він ніколи не фотографувався з нами. - наче прочитавши мої думки, сказав Іссая перед тим, як лягти в ліжко.

Завтра важкий день. Треба відпочити.

Відчувши теплі обійми від Хосслера, я майже відразу заснула.

***

Ранок почався з того, що я проспала. Пощастило, що всього на 10 хвилин.

На сніданок часу не вистачало, тому я вирішила замовити каву в офіс.

Через хвилювання я затримувалась на кожній речі. Ось вже двадцять хвилин вибираю що одягнути.

- Мел, ти запізнишся в перший день. - нагадав Джей, який вже одягнутий, стояв у дверному отворі.