*кроки* Уже минув тиждень відколи ти полетів отже ти змінив SIM-карту і мені не варто сподіватися на відповідь. Знаєш це правильно ми з тобою попрощалися я не мала тобі телефонувати і тепер мені принаймні не треба думати як видалити свої повідомлення з твоєї голосової пошти тож усе склалося... добре. *тиша, кроки, звуки автостради* І чому я досі не поклала слухавку? Льоша Мельник так звати призвідника бунтарів так звати вбивцю тата і саме по його жалюгідне життя я зараз йду. Він буде не один але мені не страшно здається це відчуття вирвали з мене залишивши тільки темряву і я не знаю що за нею ховається я просто зроблю те що потрібно я просто... стану сильною
Через опущені металеві ролети, у кімнаті було темно. Єгор лежав, приклавши до вуха телефон і слухав чергові настанови ментора, щоправда, більшість навіть не брав до уваги: частково тому що чув цей план щонайменше з десяток разів («вносиш символічну суму і ремонтуєш будівлю, після чого стаєш її повноправним власником»), та здебільшого тому, що був дуже втомленим.
̶ Гаразд, – врешті перебив Біляєв чоловіка, збагнувши, що геть не чув останні хвилини три. – Як бути з тим, що точно такі ж документи отримала Туманова? Цього в плані не було.
̶ Виведи її з гри, – відповів голос, який міг належати і тридцятирічному, і п'ятдесятирічному чоловікові.
Одразу після цих слів у слухавці пролунав гуркіт – грім, за мить здогадався Єгор. Як же вчасно, саме для атмосфери похмурої відповіді. Хлопець не наважувався порушити мовчання, хоча подумки твердо сказав собі, що не робитиме цього, не вдаватиметься до жодних махінацій.
̶ Зроби це, інакше діяти почне вона. Це не той момент, де треба бути джентльменом. Туманова небезпечна.
Єгор скептично примружив очі – наче наставник міг щось про неї знати. Заперечити Біляєв знову не наважився, а неподалік від співрозмовника нерозбірливо залунали й інші голоси. «Done*».
̶ Усе, в мене зустріч. Бувай.
У слухавці різко залунали протяжні гудки, кожен наступний з яких, звучав на тон тихіше. Єгор поглянув на екран: сьома ранку. Мимохіть Біляєв прикинув, що в Лос-Анджелесі зараз рівно опівніч, а в Вашингтоні друга ночі. Західна півкуля тонула в пітьмі або вкривалася пізніми сутінками – не найкращий час для проведення переговорів – якщо тільки ти знаходишся в західній півкулі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Тримай мене, якщо зможеш (Ознайомчий фрагмент)
Mistério / SuspenseТри роки виявилися достатнім терміном, аби повністю змінити життя, та не достатнім, щоб забути минуле. Шанована бандитка Лея прилетіла до Німеччини, щоб здобути нового союзника - місцеву банду Гельдестод на чолі з Едуардом Мюллером. Вона повинна бул...
