Частина 4

35 5 2
                                    


*важке дихання, сміх* Єгоре я зрозуміла тебе я зрозуміла що ти відчував стоячи на балконі і знаєш що? Тепер я би тебе не спиняла я би гордо спостерігала як гнів бере гору і як довершується вендета тому що я жива хоч бунтарі намагалися це змінити я жива а вони ні *сміх* це найкраще відчуття

̶  Чому ти не повідомила в поліцію, що аеропорт підпалили? – з порогу заявив Алекс.

Лея відірвала погляд від блокнота, де робила перші замальовки свого уявлення аеропорту. У погляді не проступало ані крихти провини. Здивування також не було. Лея знала, що чутки про пожежу в таємничому старому аеропорті розлетяться по околицях зі швидкістю того вітру, який ніс дим. Це єдине, що стримує бандитку блискавично покінчити з Гельдестод, адже саме зізнання в їхніх справжніх мотивах не забариться, якщо правильно ставити питання.

Шкода, щоправда, що Алекса одразу використав слово «підпал», воно трохи обмежує список можливих виправдань.

̶  У цьому не було потреби, – вона здвигнула одним плечем, не змінюючи розслабленої напів сидячої пози з підібганими колінами.

̶  Леє, серйозно? Був скоєний злочин, а ти цьому потакаєш – вже мовчу про небезпеку, ти ж знову знайдеш виправдання, що тебе там не було, отже, все нормально.

Дівчина витримала паузу, подумки відмітивши, що, коли трапляється щось ненормальне, варто хоч іноді зображати страх – так би реагували нормальні люди на пожежі, погром в квартирі і решту всього, поруч з чим регулярно помічають за нещасливим збігом обставин Лею.

̶  Кажеш так, наче я одна в цьому замішана. Це було колективне рішення, – Лея договорила, дивлячись Алексові у вічі, і тільки тоді знову звернула зір на креслення, одразу помітивши кілька деталей, які їй не до вподоби, хоча ще хвилину тому тішили око. Вона потягнулася за гумкою.

̶  Тоді вони просто не знають про славу цього місця.

̶  Знають – і саме тому ніхто не викликав поліцію, нам треба показати, що ми не боїмося місцевих бандитів і що це наша власність, яку вони не сміють чіпати. Мені варто запитувати, як пройшов твій день, чи він увесь був зосереджений навколо пожежі?

Алекс зітхнув, і тепер на його обличчі стали помітними ознаки втоми. Він потер двома пальцями очі, під якими красувалися темні кола.

Тримай мене, якщо зможеш (Ознайомчий фрагмент)Where stories live. Discover now