Тримай мене, якщо зможеш (Ознайомчий фрагмент)

Частина 5

Єгоре знаєш як народжуються тирани? Їх ламають раз за разом дуже повільно знову і знову аж поки одного дня ти не скажеш «досить». Так ось: з мене досить. Хвилина слабкості скінчилася тепер влада в моїх руках і я знищу кожного хто спробує в мене її відібрати

̶  Навіть не подумаю. Хочеш – проси когось іншого, – пошепки кричав Рома, озираючись через плече, чи не зайде, бува, на кухню Алекс. Складно буде пояснити йому, чого хоче від хакера Лея, яку той вважає ідеальною, чесною чи принаймні законослухняною.

̶  Будь ласка, Ромо, – так само тихо відповідала сестра, – ти найкращий хакер з усіх, кого я знаю. Якщо комусь і під силу зламати Пентагон, то тільки тобі.

̶  А ти вже й на Пентагон націлилася.

̶  Ні, лише на гроші кількох поганий хлопців. Недавно вони підпалили аеропорт, а вчора завдали мені моральних збитків – їх потрібно покарати.

Рома захитав головою, дивуючись і дратуючись тому, як сестра бачить справедливість.

̶  Мені треба твоя допомога.

̶  Я допомагаю: я замітаю всі твої сліди і зберігаю всі твої секрети, – цього разу брат і сестра водночас поглянули в сторону дверей, хоча сонце тільки недавно встало, Алекс і Єва ще спали. – Хоча хтось інший давно би сидів у мене за ґратами. Алекс теж не церемонитиметься, якщо дізнається хто ти.

̶  Та-а-ак, – замислено протягнула Лея. У сірих очах затанцювали підступні бісики. – Він ловить злочинців.

̶  Що ти замислила?

Дівчина торкнулася долонею до плеча Роми і підвелася.

̶  Дякую.

Брат протяжно зітхнув, коли Лея зникла за дверима ванної й опустив лице на долоні, передчуваючи недобре. Він ніколи не встигав за думками сестри, навіть коли здавалося, що він розкусив її наступний хід, бандитка завжди робила щось до біса непередбачуване. Ну й прекрасно, подумалося Ромі: якщо він не знає її планів, він не стає їхнім співучасником, тож нехай Лея розбирається сама. Зрештою, що найгірше може спасти їй на думку? Здатися Алексові й просити допомоги в нього? Вона ніколи цього не зробить.

Хлопець підійшов до холодильника і витягнув пакет рису. Масла не було, але залишилися сосиски – на сніданок згодиться. Скаржитися точно ніхто не буде, адже куховарити жодний з чотирьох мешканців не любить і не збирається.