Сливовий джем або Бережи пальці, шипи бувають гострими

лише кілька склянок

Лише пару склянок

БО

Я запізнювалася. Йшла пішки з роботи тому що остання маршрутка вирішила, що прожила достатньо насичене життя та вирішила спочити з миром, хай би їй грець!
Ввалившись додому замиленою конякою я глянула на годинник, дідько, в мене на все про все 10 хвилин, а ще треба душ прийняти. Ось вам і результат. Я стукаю в двері друга на пів години пізніше назначеного часу.

- Бо? Я думав ти вже не прийдеш!
- Маршрутка зламалася в дорозі - я пройшла всередину
- ти гарно виглядаєш сьогодні, не знав що в тебе хвилясте волосся.
- Це через те що досихало на ходу на вітрі - посміхнулася я і глянула на друга - ох Папірус, хто сьогодні виглядає неймовірно то це ти!
І це була чиста правда.
Високий скелет змінив звичне тобі потягане худі на чорну широку футболку з надписом best lover, схоже в нього сьогодні був чудовий настрій, на шийних хребцях все так же брутально красувався чокер з шипами а замість блакитних рваних джинсів на його довгих ногах були чорні шкіряні штани з фіолетовим поясом. На моїй пам'яті він ніколи так добре не виглядав, просто красень.
- Ти пропустила процес приготування Бо, але спагетті ще гаряче, тож я думаю тебе можна пробачити. Я накрию на кавовому столику в гостьовій, сідай і розслабся, сьогоднішній вечір тільки для тебе - провівши мене до дивана монстр галантно допоміг присісти та з блискучою посмішкою подав бокал червоного вина.
Мамцю, він що, залицяється до мене?
Я ніколи не думала, що Папс може відчувати до мене симпатію, невже за веселими жартами та такою дитячою розгубленістю я не розгледіла дорослого зрілого монстра? Пфф ніііі! Папірус він такий Папірус, можливо він просто нервує, якби щось таке було ти б помітила раніше. Думки настільки зайняли свідомість, що я не відразу помітила що на столі вже стояло дві тарілки спагетті, високі бокали та почата пляшка червоного напівсолодкого, а монстр вже вмощувався біля тебе на дивані, підгинаючи босі ступні під себе.
- Вип'ємо? Ньєх, В мене є тост! - вигукнув скелет - я хочу підняти цей бокал за світлу і прекрасну частину тебе яка прихована від очей інших, за те що всередині.
- Папс я  не очікувала почути від тебе такого чудового тосту про душу!
- ньєхехех, а хто говорить про душу? Я мав на увазі твій  скелет, хаха, ньєх Бо перестань...Бо ні, ох, ні пххх ..не треба...тільки не...ре...хаха...ребра, ні БО! Я хах не люблю лоскоту….

Через пару безкінечних хвилин коли в Папіруса закінчилося повітря а в тебе сили ти відняла свої руки від його все ще тремтячих від сміху ребер. Дивлячись одне на одного ви перевели подих.