Сливовий джем або Бережи пальці, шипи бувають гострими

королева

Я королева всього Світлого! Світлого і нефільтрованого!

- Я маленький домовичок, не чіпайте мене, Папірус я буду тут жити, я буду прибирати в тебе під столом, пусти мене, ні Санс лиши мене бо покусаю, я...я великий рудий тарган, вам бридко, ні, руки геть! Сшшш! - ти всіма силами старалася відповзти подалі від краю підстільного* простору клацаючи зубами і брикаючись однією лівою ногою, до якої вже повернулась чутливість.
Папірус черпав повітря рукою намагаючись підчепити тебе за плече з правого флангу і кожного разу як йому це не вдавалося незважаючи на стійке положення *накарячках* похитувався то взад то вперед.
- Ттрясця мала, вилазь, нас більшість! Ньєх!
- Дідька лисого!- огризнулася ти і фицьнула робочою ногою наугад попавши старшому скелету який підповзав до тебе зліва по тім'ячку
- АААЙ! ЩОБ ТЕБЕ КАЧКА КОПНУЛА, БО! ЗДАВАЙСЯ, ЦЕ БУДЕ ВЕСЕЛО!
- поцілуй собаку в сраку! - звизнула ти відпихаючи обома долонями череп Папіруса, який таки доповз до тебе під столом справа і з силою дмухаючи йому в очниці. Від такого маневру він сіпнув головою з гремінням врізаючись в стільницю.
Поки ви на пару рахували сипонувші з його очей від удару зірки Санс оплів руками твої коліна і з криком "ПІДСІКАЙ! ЛОВИСЬ РИБКА ВЕЛИКА Й МАЛЕНЬКА" потягнув на себе. Сичавши і шипівши не гірше кобри ти повторно порахувала ребрами ніжки табуретки (що? Я писала що табуретка рахувала тобі ребра а не навпаки? Хах! Будемо рахувати що це твоя їй помста, не дякуй, хєхє). Так от, кмг.
Тебе сунули по підлозі як трупик добутого на полюванні тюленя (не питай мене, я не знаю звідки це порівняння. Не подобається бути тюленем? Ну ок) Тебе волокли по підлозі наче мішок картоплі. Сили на супротив судячи з усього лишилися тільки в твоєї футболки, яка з відчаю зачепилася за ніжку стола і видала жалібно "скртччччхр" оголюючи бік.
- ну супер, тепер в мене дві футболки!- докорила ти з жалістю розглядаючи розірваний почивший смертю хоробрих одяг
- Я ПЕРЕДУМАВ, ДАВАЙТЕ БУДЕМО ГРАТИ КАРТИ НЕ НА БАЖАННЯ, А НА РОЗДЯГЯННЯ! ВСЕОДНО БО ВЖЕ ПОЧАЛА!
- бугагашеньки Санс! Я не буду грати з вами в карти! - так, це і була причина по якій два брати виловлювали тебе з-під столу - ні на роздягання, ні на бажання! Хіба бажанням буде лежання в ванні з льодом, ти торкнулася своїх бідних ребер, на яких вже наливалися мальовничі синяки.
- ЯКА ВАННА З ЛЬОДОМ, ТИ Й ТАК ВІДМОРОЖЕНА, КРУАСАНЧИК.
- ох Санс, ти сама доброта! - не змогла не з'язвити ти, щоб почути у відповідь "ДЯКУЮ, Я ТРЕНУВАВСЯ З САМОГО ДИТИНСТВА".
Папірус же підповз ближче майже впритул втикаючись носом в синіючі гематоми.
- де ти встигла? - запитав Папс тикаючи одне з пошкоджень. Ти засичала.  - плямиста як гепард, ньєх та на тобі місця живого немає,  весь бік в синцях!
- УФ! - Санс піднявся і прошествував до холодильника, за секунду він повернувся протягуючи тобі пляшечку світлого нефільтрованого.
- це що? - скептично запитала ти припіднявши брову в сумніві.
- ЗНЕБОЛЮЮЧЕ - Санс усміхався - ЩО? НЕ БУДЬ НУДНОЮ МАРМЕЛАДКА, ЦЕ ВСЬОГО ЛИШЕ ПИВО. СЬОРБНИ, ПОМОЖЕ, А Я В АПТЕКУ.
І широкоплеча фігура розпалася в повітрі на фіолетові сполохи. Скажімо так, це не сприяло стабільності психологічного здоров'я, не кожен день бачиш зникаючого раптово скелета, тож подумавши ти таки прильнула до горлечка пляшки *знеболюючого*.

- мммгм, о божечки, це і боляче і неймовірно приємно водночас, ах, не зупиняйся, я тебе прошу... - стогнала закусивши нижню губу ти
- ЯК СКАЖЕШ ПИРІЖЕЧОК, ТИ ТАКА ГАРЯЧА - відповідав Санс і його руки ковзали по твоїй оголеній спині від хребта до згину ребер, він з старанням втирав мазь що пахла ментолом (і ще якоюсь нерозпізнаною х@ньою).
- може вистачить вже, ньєх? - тасуючи колоду та заливаючись рум'янцем від твоїх ахів і охів запитав Папірус.
- А ЩО, ЖАБА ДАВИТЬ БРО? ТИ САМ ВІДМОВИВСЯ ЛІКУВАТИ ЛЮДИНУ, ТОЖ ТЕРПИ, ЛИШИЛОСЯ ТІЛЬКИ ДВА РЕБРА, НА УПАКОВЦІ НАПИСАНО: ВТИРАТИ ДО ПОВНОГО ВСМОКТУВАННЯ! - процитував старший оглажуючи саме болюче місце.
- то нехай всмоктує швидше!
...!
- О, ТАК, СМОКЧИ КРИХІТКА, ВБЕРИ ЙОГО ВЕСЬ! - не стримавши брудного жарту Санс штовхнувся бедрами та прогнувся в спині вульгарно виставивши п'яту точку.
Твої ж слова неможливо було розібрати, закривши лице руками ти тихо похрюкувала від сміху витираючи сльози.
- Санс перестань! - прозвучало майже синхронно, але з різною інтонацією, тихе благання через сміх та обурений оклик сконфуженого Папіруса.
Ти зрозуміла що обожнюєш обох братів. (і світле нефільтроване)