Гарячі краплі води стікали по срункому та ніжному тілі дівчини, прокладаючи собою десятки доріжок до теплої підлоги. Скло душової кабінки, так як і стіни, обкладені ніжнокоричневою плиткою, були вкриті легким слоєм вологи, а у повітрі стояла пара, що збиралася під стелею.
Узявши губку, Лучано вижала на неї небагато гелю для душу й почала проводитися нею по своєму тілі. Шия. Ключиці. Руки. Груди. Живіт.... Різкий біль охопив зону її живота. Чорт, як вона могла забути про рану?!
Прикусивши із середини свої щоки та піджавши губи у тонку лінію, сіроока скотилася по стінці душової кабінки донизу, тримаючись рукою за болюче місце й зажмуривши очі
- ммммммх - роздалося по ванній кімнаті
Трохи відсунувши свою долоню з рани, вона опустила голову і побачила на своїй руці кров. Під легким напором води, вона стікала до низу разом із каплями, змішуючись із ними в одне ціле й утворюючи рідину оранжевого кольору.
Оглянувши рану, із якої все ще не припиняла текти кров, дівчина побачила що шов потроху почав розходитися.
- ☁️надіюсь у ванній буде голка з ниткою☁️ - подумала Т/і, виходячи із душової кабінки, притримуюючи однією рукою за свою рану
Маленькі ніжки доторкнулися холодної підлоги. Тихо шикнувши від болю, сіроока шкутильгаючи добралася до туалетного столика й узявши із шуфляди потрібні речі, швидко заселила у вушко голки кінчик нитки.
- ☁️ну, з Богом, головне аби Хапер не почув☁️ - подумки дала собі команду дівчина
Просунувши голку у шкіру живота, тіло Лучано здавалося б пробило струмом. Зажмуривши очі, вона знову прикусила з середини свою губу аби не закричати. Додаткові запитання від Ніколаса їй зараз абсолютно не доречні. Він і так розпереживався за її підстрелену ногу, доречі треба змінити пов'язку, а тут ще й розрізаний живіт із лінивим та кривим швом.
Швидко перешивши рану, брюнетка викинула старі нитки, просоченні її червоно-бордовою кров'ю, у смітник та відкопавши у ванній невеличку аптечку почала перев'язувати свій живіт та ногу, опісля брудні та мокрі бинти полетіли слідом за нитками.
Тим часом зеленоокий лежав на ліжку уже у великій сірій футболці та широких шортах, прокручуючи у своїй голові останні події. Зустріч. Викрадення. Простреляна нога Лучано. Побиття. Вбивство того москаля в чорній балаклаві. Знайомство з справжнім Дашкевичем. Утеча. Ніч у лісі. Розмова із Т/і. Відділок. Заява. І от вони у готелі.
ВИ ЧИТАЄТЕ
𝑇ℎ𝑖𝑠 𝑖𝑠 𝑛𝑜𝑡 𝑎 𝑐𝑜𝑖𝑛𝑐𝑖𝑑𝑒𝑛𝑐𝑒
Fanfiction"По темним вулицях Лос-Вегасу, у чорних штанах та такій самій худі, утікаючи від копів бігла дівчина не високого росту. Хто ж міг подумати, що невинна на перший погляд дівчинка всього лишень через шість років стане найнебезпечнішою особою та грозою...
