Усі бачили Ніколаса злим та нещадним хлопцем, але тільки вона змогла за ці декілька днів, побачити те що не бачив ніхто...
Юнак уже вийшов із душової та одягнувся у чистий одяг. Глянувши на своє відображення в дзеркалі, по його очах можна було побачити, що зіниця ока розширена.
- ☁️я.. закохався..☁️ - пронеслося у його голові - ☁️чорт☁️
Умивши своє обличчя, зеленоокий покинув ванну кімнату, зачинивши за собою двері.
Коли він зайшов, то побачив, що Лучано лежить на ліжку та дивиться той серіал, про який казав брюнет.
Хлопець закусив свою губу, дивлячись на її спокійний вираз обличчя, і його губи самі по собі розтягнулися в посмішці. Треба ж таке, як швидко він змінюється поруч із нею і як все сильніше й сильніше росли його почуття до цієї юної леді. Але чи насправді її лице видавало те що бачив Хапер?
Підійшовши ближче, він побачив сліди від сліз на її щоках. Він сів поруч із нею та коли перекинув свою руку й приобійняв її за плечі, відчув як вона здригнулася та рівно видихнула. Що сталося за цей час поки він був у душі?
- Т/і - тихо промовив він - що сталося
- нічого - таким самим голосом відповіла брюнетка, не відводячи свого погляду від екрану телевізора.
- я ж не сліпий та бачу, що з тобою щось не так - сказав зеленоокий та продовжив - ти можеш мені довіритися. Якщо хочеш виговоритися, я вислухаю тебе.
Трохи помовчавши панночка перевела свій погляд на нього. В горлі відчувається болючий ком, який так давить на стан. Її сірі очі засльозилися, які дівчина так старанно намагалася приховати. Але не вийшло.
- не стримуйся - юнак прижав її до себе - дай волю емоціям
Лучано ставало так тепло. Поруч із ним завжди її охоплювала така приємна та рідна атмосфера. Вона несміливо обіймає його своїми руками за талію, утикаючись носом у його ключиці та починає ридати, інстинктивно прижимається до нього, тому що його обійми зігрівають, і відчуває, як шалено стукає серце брюнета.
Гарячі сльозинки, що з'являлися на її обличчі, обдазу ж вбиралися футболкою Ніколаса, що уже за декілька хвилин стала мокрою від такої кількості сліз.
- тшшшш - він ніжно погладжував її рукою по спині, а іншою обіймав плечі сіроокої - я поруч. Можеш розповісти, що сталося?
ВИ ЧИТАЄТЕ
𝑇ℎ𝑖𝑠 𝑖𝑠 𝑛𝑜𝑡 𝑎 𝑐𝑜𝑖𝑛𝑐𝑖𝑑𝑒𝑛𝑐𝑒
Fanfiction"По темним вулицях Лос-Вегасу, у чорних штанах та такій самій худі, утікаючи від копів бігла дівчина не високого росту. Хто ж міг подумати, що невинна на перший погляд дівчинка всього лишень через шість років стане найнебезпечнішою особою та грозою...
