гори звернути

122 31 151
                                    

Дві постаті повільно, перебуваючи у тиші та вслуховуючись у наколишні звуки, шли по лісі, пробираючись поміж чагарників та хвойних високих дерев, що так власницько охопили своїм приємним та заспойливим запахом всю місцевість. Але він аж ні як не завпокоював юного хлопчину, що уже другу годину ніс на руках легке тільце своєї "подруги".

Постійно оглядуючись, аби переконатися, шо за ними не має хвоста, він сильно хвилювався, не так за себе як за Лучано. Зеленоокий більш за все боявся, що вони не встигнуть знайти вихід із дрімучого лісу і коли їх схоплять, то кацап знову накаже своїм посіпакам приносити біль дівчині, водночас морально катуючи брюнета.

На небі потроху скупчувалися сірі й масивні хмари, затуляючи собою сонце та небесну блакить. От тільки ще й дощу їм не хватало. А як же ш, пробиратися через ліс, у сильну зливу та грузнучи туфлями у болоті - просто бажана насолода. Як би ж то підлітки не були одягнені, як на весілля то все було б ще більш менш, адже сукня, що була трошки нижче коліна й смокінг абсолютно не підходили для такої екскурсії по лісу, у якому просто кишить різними комахами, що їх можна було побачити на кожному сантиметрі - мурах, які будували свої великі мурашники до яких тягнули різну поживу та різне мале листя, сонечок, що лазили по корі дерев, бабок різних розмірів, москалів (то солдатики), які обсіли кожне дерево та пень, різних павуків, що в засідці на своєму павутині очікували на здобич та поки малих звірів, які займалися своїми клопотами.

- юначе, можемо ми зробити маленьку перерву? А то здоров'я у мене вже не те та сил не стільки, як у вас - перервав тишу Дашкевич

Пороздумуючи трохи, чи варто зупинятися, чи варто йти далі, він зупинився й повернувся до чоловіка, що стояв позаду нього, опершись на стовп ялинки.

- добре, але не довго. Чим швидше виберемося з відси, тим краще для нас - промовив Хапер та скинувши на землю із себе чорний піджак, сів на нього, дбайливо тримаючи на своїх руках юну леді, яка ще до сих пір спала

Одне пасмо волосся дівчини, скотилося на її обличчя, щекочучи її кирпатий носик, від чого у ввісні та почала хмуритися та щось незрозуміле хникати. Почувши тихі звуки, Ніколас опустив голову й побачив, що Т/і заважає тоненьке темне пасмо, він підняв свою руку та ніжно заправив його назад, поправивши її волосся й посміхнувся куточком своїх губ.

𝑇ℎ𝑖𝑠 𝑖𝑠 𝑛𝑜𝑡 𝑎 𝑐𝑜𝑖𝑛𝑐𝑖𝑑𝑒𝑛𝑐𝑒Where stories live. Discover now