Коли автобус прибув до свого пункту призначення - Хмельницького шосе 107, пасажири почали поспіхом покидати машину, тим саме викликавши шум, у якому можна було розчути такі фрази як "а можна швидше?! Мене таксі чекає", "чоловіче, відсуньтеся, а то зараз мою дитину задавите!", "не штовхатися!". Під ці звуки і прокинулися підлітки.
Піднявши свою голову, дівчина протерла очі й помітила, що весь час спала на грудях у Ніколаса. Вставши та потягнувшись, аби розім'ятись після поїздки, вона почула чітке "хрусть". Опісля брюнетка глянула у вікно, а потім на хлопця, що до сих пір солодко спав, приобіймаючи її за плечі.
- хей, Нікі, вставай - вона легенько потрусила його за полече, через що почула тихе бурмотіння у відповідь. Нахмуривши брови, сіроока на секунду подумала про те що це виглядало досить таки мило, але швидко відігнавши від себе ці думки, вона продовжила будити юнака - Ніколас Хапер! Підйом!
Через її крик, брюнет різко розплющив свої заспані очі та занепокоєно подивився на дівчину, яка старалася стримати свій сміх
- що смішного? - припіднявщи одну брову запитав він
- так нічого, не зважай - зауваживши, що уже майже всі люди вийшли з автобуса, вона додала - вставай, зараз виходити будемо
- а я тільки встав - пронив зеленоокий
- не скигли! Нам потрібно ще якось добратися до якогось готелю. І мені щось підказує що ми поїдемо, як звичайні люди..
Така заявка трохи спантеличила його. На тролейбусі? Чи на автобусі знову? Але чому ж не на таксі? Чи чому по них не вислали машину? Але робити уже нічого, ще й жодних контактів з цим Остафієм Дашкевичем не має. Тому вибору у них, так само як і зв'язку з цим чоловіком, не має.
- я не скиглю - він піднявся зі свого місця та пропустивши перед себе Т/і, яка пішла на вихід з маршрутки, а Хапер за нею - просто не виспався
- а от мені все ж таки здається, що ти скиглиш
Хлопець хотів відповісти, але до них підійшов високий чоловік із русявим волоссям у формі, схожій на поліцейську
- у багажнику залишилися лише ваші валізи, ідіть їх заберіть. Багажник відкритий - промовив той закурюючи сигарету, їдкий дим якої одразу ж розвіяв вітер, змішуючи його з іншими дамами
ВИ ЧИТАЄТЕ
𝑇ℎ𝑖𝑠 𝑖𝑠 𝑛𝑜𝑡 𝑎 𝑐𝑜𝑖𝑛𝑐𝑖𝑑𝑒𝑛𝑐𝑒
Fanfic"По темним вулицях Лос-Вегасу, у чорних штанах та такій самій худі, утікаючи від копів бігла дівчина не високого росту. Хто ж міг подумати, що невинна на перший погляд дівчинка всього лишень через шість років стане найнебезпечнішою особою та грозою...
