Томас Уест у Будинку на пагорбі

Розділ 8: "Молочна річка"

— Ти знаєш, як це нам допоможе? — спитав Томас.

Евеліна похитала головою. Якийсь час друзі мовчали. Він усе дивувався темряві, якої раніше ніколи не бачив у лісі. Жилетка вже не так добре захищала Томаса від холоду. Тепер стало зрозуміло, що магія духів проявлялася не лише в яскравих дивах, а й у таких дрібницях, на які вони досі й не думали звернути увагу.

— Тож, завтра вирушимо до річки?

— Так, мабуть, — Томас волів вчинити так хоча б лише тому, що так він швидше зможе дізнатися повну історію своїх батьків. Зараз він трохи шкодував, що не спитав у духів більше. З іншого боку, їх манера говорити була настільки мудруватою, що годі було сподіватися на якісь чіткі відповіді.

— А як дістанемося до села?

Томас зрозумів, що вона хоче почати ще одну розмову про його батьків. Питання було радше про те, чи скористуються вони підказкою духів, аби встигнути прибути до Столиці раніше за глейдів.

— Там уже про все й подумаємо, — відповів він. — Забагато розмов для одного дня. Нам ще треба добряче виспатися, адже попереду ще чималий шлях.

— Ну гаразд, — трохи сумно сказала дівчинка.

Томас ліг на бік, повернувшись в інший бік, і мірно засопів. Хоча по правді йому ще довго не вдавалося заснути. Сказане духами міцно застрягло у нього в голові. Він і сам не знав, що тепер відчуває і чого бажає.

Евеліна вважала, що він сильніший, ніж думає. Що як вона має рацію? А раптом він правда міг би врятувати батьків? Раптом у нього є шанс повернути своє життя в будиночку на пагорбі. Якби трицвіт міг виконати будь-яке його бажання, то він би без роздумів загадав це, і нічого більше йому не було б потрібно.

* * *

Магія лісу вранці не повернулася. Воно й не дивно — духи знову зможуть прокинутися лише коли потемнішає, і вкотре відкриється віконце в їхній рідний світ. Тоді Томас з Евеліною вже, мабуть, полишать цей ліс, тож вчора в них була остання нагода помилуватися магією лісу.

Утрьох вони знову вирушили в дорогу. Евеліна сказала, що йти їм доведеться ще приблизно стільки ж. Тож вони дістануться річки надвечір. Вона більше не питала Томаса, чи вирушать вони до Столиці, однак все ж трохи покваплювала його. За кілька годин вони перервалися, щоб перекусити. Евеліна попросила у Вільфа мішок і дістала звідти трицвіт. Задумливо його покрутила.