Троє померло від кульового поранення. Та тільки для одного смерть була винагородою. Чітке попадання в голову не дало можливості терпіти страшні болі бідоласі. Інші ж двоє померли надто жахливою смертю. Залишились в живих тільки я та ще один сопляк Богом врятований.
Говорячи подумки з самим собою, хлопець спокійною ходою тримав курс до автомобіля де й чекав на нього власний водій. Пасма темного волосся розвіював холодний осінній вітер огортаючи тремтінням тіло й ще дужче сковуючи його. Нічого та нікого не помічаючи він зайшов в натовп людей котрі переймались тільки тим, що відбувається перед їхнім носом. Хмурі обличчя, дзвінки по телефону, зайві розмови та звук двигунів автомобілів дратували молоду особу. Так, він був серйозною особистістю, задуманий та ніби розгублений, але прямуючи до місця призначення, намагався не відволікатись.
Містечко Лімгрейв було маленьким, галасливим та заклопотаним, але малі масштаби не вписувались у діяльність людей. Виходячи через міські ворота, хлопець завернув за кут будинку та без сумнівів сів в автомобіль.
-Як ти, старий друже? — промовив водій басовитим голосом. Він добре знав хлопчину. Шрами на лиці та не загоєні рани виднілись добре у співрозмовника, а тим часом чорноволосий тільки глянув на водія холодним поглядом і спокійно відповів:
-Все добре Андро, як бачиш. Було б погано-лежав би трупом в сирій землі.
Всю дорогу вони мовчала. Хлопець дивився в вікно і знову задумавшись, споглядав сірими очима на вид з зовні. Поїздка виявилась не довгою, годинне повернення на базу було не втомливим. Місто в якому той опинився було всіма відоме, як місто темної влади мафіозі-Дерфер. Більша частина території була просякнута наркoтиками, борделями, та неодноразовими вбивствами. Хтось виживав, хтось намагався видертись на вершину слави, а хтось зраджував своїх через шантаж інших. Та посеред бідності розташувалась й еліта тримаючи всіх на гачку. У день все стихало та тільки-но сонце сяде за обрій, вся життєдіяльність починала оживати, та нести за собою косу смерті.
Дерфер, Лімгрейв, Бейлз та інші, мікродержави не були приєднані ні до якої країни, хоча оволодіти їхніми землями завжди бажала країна Мелворд зі столицею Полʼє . Єдине, що розділяло утворені держави від Мелворду це море. Карликові держави тягнулись півмісяцем і обривались недалеко від кордонів країни. Мелворд хотів захопити усі площі поблизу але з кожною спробою це здавалось неможливим. Дерфер був найнебезпечнішим агресором і фактично тримав під своєю тінню й інші території. Вищі чиновники Мелворду хотіли позбутись мафіозі знищивши державу повністю, але ті у свою чергу вивідавши чорні плани «Великої Країни» почали шантажувати й створювати маштабні вибухи у різних куточках, а особливо у Полʼє. Згодом обидві території підписали угоду: Дерфер припиняє бомбардування й дозволяє фактично бути під покровом Мелворду, але країна натомість не має ніякої влади і прав, щоб взяти повністю під контроль ці та інші мікродержави.
ВИ ЧИТАЄТЕ
За межею
Mistério / SuspenseШедоу - червоноока дівчина з незламним характером, яка прагне вирватись з полону чужого захисту й показати світу свої справжні амбіції. Усе її життя - це нескінченна боротьба за виживання, а також, війна зі своїм власним Я. Народившись в кримінальні...
