(3) Тінь

55 11 0
                                    


Підвал. Гарно освітлене тренувальне приміщення охоплював звук поєдинку. Дві постаті схрещували залізні катани змагаючись між собою. Зараз у сучасному світі не використовують таку зброю, але саме ці мечі були головним атребутом однієї з угрупувань Кроунарда.

Очі однієї постаті багряно сяяли заохопленням. Рідкісне кровʼяне забарвлення райдужки очей гіпнотизували, а зіниці защораз намагались вловлювати кожний рух супротивника. Волосся зібране у низький хвіст прикриваючи шрами на шиї, пухкі губи ледь привідкриті аби вловлювати мигцем повітря, тендітне тіло напружене і сконцентроване, а руки міцно стискали меч чекаючи моменту для нападу.

Натомість супротивник не пас задніх. Він бачив, як вона старалась. Витискала сили до нуля, аби не здатись. Він розумів, що вона не дасть йому й шансу зробити бодай крок попереду неї. Така вона від дитинства. Їх обидвох зʼєднала доля зіткана з однієї спільної проблеми. Не покинувши її у важку хвилину життя, Дарклін подав руку допомоги й запропонував виживати у світі ненависті разом. Погодившись, дівчина пліч-о-пліч з напарником по нещастю видирала право на життя.
Зрозумівши що задумався світловолосий не встиг й змигнути, як дівчина миттєво напала. Удари дійсно відтворювали всю сталеву міць металу та її характеру. Відбивши напад він нервово усміхнувся витираючи піт з обличчя.

-Шедоу, зробимо невеличку перерву? — запропонував той, коли почув важке дихання супротивниці. Якби це сказав хтось інший, червоноока одразу б відмовилась, але хлопець точно знав, що пʼятихвилинного відпочинку дівчині не завадили б.

-Цього разу тобі більше щастить, Даркліне. — втомлено опустивши катану, дівчина заправила неслухняне волосся за вухо й присіла біля стіни.

-Мені завжди щастить. — поправив він її. — Щоправда ти сьогодні в ударі.

-Мені є ще чого вчитись. — глянувши зверху в низ на Даркліна, вона ледь помітно усміхнулась.

-Звісно, не всі такі здібні як я. Хоча ти неймовірна з вогнепальним. Ось тут я тебе не перевершу. — вишкірившись до неї, світловолосий підкинув пляшку води дівчині й став неподалік неї спершись спиною на стіну.

-Що ж Даркі — розпочавши свій діалог з його улюбеної форми імені вона продовжила. — Я впевнена ти завжди все дізнаєшся першим і тому, як ти вважаєш, хто буде вбивцею Кроунарда?

За межеюWhere stories live. Discover now