Частина 3. Несподіваний поцілунок.

50 9 2
                                    

Сяо Янь все ще залишався не в змозі завадити божеству, що наближався.

-Невже хотів від мене відстати?

Низький звук видавився між зубами, і юнак не знав, коли командир встиг з'явитися. Одна рука трималася за землю, а інша - за лезо. Зомбі відлетів, неначе сміття, та приземлився біля далекої стіни, видавши тріск.

Цей чоловік точно був далеко...Яка швидкість може змусити людину несподівано подолати таку відстань?

В цей час погляд юнака спрямувався у бік Хайне. Його ясні очі та м'які лінії. Брови та ніс хвилясті, холодні.

Неначе людський прояв Бога.

-Вставай.,- зап'ясток промайнув, і лезо прорізало різку та витончену дугу в повітрі, розтинаючи видимість на дві сторони.

Студент проковтнув язика та швидко пішов за ним.

Марк вже увійшов на територію атомної електростанції разом з капітаном Вайтом.

Вони попрямували в самісіньку внутрішню частину руїн, де зберігається невикористана уранова сировина, та у своїй голові Сяо розмірковував, чи виллється воно через двісті років.

Безліч нечисті були притягнені звуком, та лезо в руці командира спецзагону нескінченно їх рубало. Рухи були дуже гнучкими. Кожного разу кут нахилу був точним, неначе математичний розрахунок, від якого віяло холодом.

''Веселий'' чолов'яга грубо відкрив двері на АЕС, під чого пролунав невмілий звук старої сталі.

Капітан вчених злякався та трохи не звівся на землю.

-Не говори...ти ж не думав подати голос, аби їх привести?

Марк поглянув на студента, дістав респіратор на поясі, притиснув *** до свого обличчя та увійшов до воріт.

Хлопець подивився на супроводжуючого, пальці якого витягнулися перед ним, між вказівним та безіменним пальцями висів пристрій, самотньо погоджуючись в повітрі.

Стажист не встиг сказати слова подяки, як мовчазний тип, схоже не збираючись надягати респіратор, пішов вперед трохи не закривши двері, від чого єдине світло було заблоковане та все занурилося у темряву, і Янь не міг не піти слідом.

Електричний ланцюг тут давно урвався, а прихований простір, схоже, пронизувала якась невідома сила.

Розквіт в епоху КатастрофиWhere stories live. Discover now