Трансміграція в гарматне м'ясо, для реабілітації лиходія

Розділ 7

Спостерігаючи, як силуети на воді зникають удалині, Лін Ся справді не міг стримати гніву.

Навіть якщо він знав, що Цвей Ю лише дещо некерована і свавільна, а Сон Сяо Ху навряд чи зіткнеться з якимись ситуаціями, які загрожуватимуть його життю, але те, як його раніше затягнули у воду було дуже небезпечно. Якби він був нормальною людиною, він, швидше за все, міг би померти прямо зараз! Їм потрібно негайно знайти дорогу до міста й врятувати його від цієї нерозсудливої, владної, нахабної пані.

Інші човнярі вже допомогли нещасному капітану човна, який перекинувся, повернутися на берег. Вони звикли бачити цих тиранічних і беззаконних послідовників престижних сект, і щойно та молода дівчина зникла з поля зору, неминуче почали люто лаятися.

Здавалося, ця подія створила атмосферу «ворог-мого-ворога-мій-друг», тому інший капітан раптом крикнув Лін Ся:

- Гей, хлопці, ви все ще шукаєте того, хто може вас підвезти?

Лін Ся дуже зрадів і, подякувавши йому, негайно схопив Ю Джи Дзюе та стрибнув на борт.

Пейзаж навколо цієї частини озера був прекрасним: у блакитному мерехтінні води відображалося небо. Сидіти на кормі, коли пориви освіжаючого та вологого вітру стимулювали його почуття, було додатковим задоволенням, тому неприємний вузол у серці Лін Ся також поступово розв'язувався.

Окрім них двох, на човні було ще четверо чи п'ятеро молодих людей, імовірно, усі вони прямували до секти Шао Ян, щоб зареєструватися. Нині вони бурхливо балакали про процес реєстрації, відомих послідовників секти Шао Ян та інші подібні теми.

Лін Ся старанно слухав і, оскільки він забув багато деталей, написаних у романі, запам'ятовував усе, що вважав важливим.

Човен рухався за допомогою живої сили, але пара веслярів була витривалою, дужою та зростом майже два метри, тому їх швидкість була не такою вже й повільною. Веслуючи близько години, вони дісталися до центру озера.

Саме в цей момент ззаду підійшов великий корабель, який рухався зі швидкістю, значно більшою за їхню.

Лін Ся досить довго, з цікавістю, за ним спостерігав. На носі корабля стояло кілька молодих людей у ​​мережевих вбраннях. Найстаршому на вигляд було років двадцять, а наймолодшому дванадцять-тринадцять. Усі були одягнені в однакові довгі білі мантії, оброблені золотом, тож, швидше за все, вони члени однієї секти. Лін Ся був частково засліплений світлом, що відбивалося від їхнього одягу, і, як наслідок, не міг чітко бачити їхні обличчя.